Закони Публіліїв

Законами Публіліїв називають збірку законів, що мала на меті збільшення політичної ваги плебеїв в Римській Республіці[1]. Закони названі в честь Квінта Публілія Філона та Публілія Волерона[en], двох трибунів, котрі були відповідальними за написання та прийняття відповідних законів.

Джон Ліч[en], "Ліктора відправляють заарештувати Публілія Волерона", малюнок з "Комічної історії Риму". На цьому зображенні видно як могутній Волерон схопив ліктора і грубо кинув його на землю.

Lex Publilia (471 до Р.Х.)

Lex Publilia, введений трибуном Публілієм Волероном і прийнятий у 471 р. до Р.Х., надавав повноваження обирати трибунів до Трибунатних коміцій, а не до Центуріатних зборів. Цей закон надавав плебеям право ініціювати закони. Волерон також вважав, що Трибунатні коміції мають бути організовані за округами, причому кожен округ мав єдиний голос, ухвалений більшістю у відповідному окрузі. Чотири Сервійські округи були обмежені містом (tribus urbanae), а земля, завойована після Сервійського періоду, була поділена на шістнадцять округів (tribus rusticae). Двадцять перший округ під назвою Крустумін був створений на місці, яке плебеї організували, щоб мати непарну кількість округів і уникнути обмежень[2][3].

Lex Publilia (339 до Р.Х.)

Консулу[4] Квінту Публілію Філону приписують ухвалення ще трьох законів[5] на користь плебеїв у 339 р. до Р.Х., а саме:

  1. Закон про те, що один з цензорів повинен бути плебеєм;
  2. Закон, що обмежує роль comitia curiata в ратифікації пропозицій, які повинні бути подані до comitia centuriata[1];
  3. Закон, який зобов'язує всіх жителів Риму виконувати рішення, прийняті плебейськими зборами[en].

Хоча в історіографії майже немає жодних суперечок стосовно того факту, що Квінт Публілій Філон відповідає за перші два з цих законів, третій, схоже, є копією більш пізнішої міри, ухваленої в 287-286 рр. до Р.Х. Квінтом Гортензієм і, на думку деяких вчених, цілком ймовірно, є фіктивним[6].

Дивитися також

Примітки

  1. ↑ а б Kohn, George Childs (2003). Dictionary of Historic Documents, Revised Edition. Facts on File. ISBN 978-0816047727.
  2. ↑ РАННЯЯ РЕСПУБЛИКА В РИМЕ (V-IV ВВ.). Gumilevica (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 21 травня 2022.
  3. ↑ Hornblower, Simon (2005). The Oxford Classical Dictionary. Oxford University Press. ISBN 9780198606413.
  4. ↑ Broughton R., 1951, ст. 137.
  5. ↑ Тіт Лівій, Ab Urbe Condita, Книга VIII, 12, 15—16.
  6. ↑ Саймон Хорнблауер (2005). Оксфордський класичний словник . Видавництво Оксфордського університету. ISBN 9780198606413.

Джерела та література

  1. Саймон Хорнблауер (2005). Оксфордський класичний словник . Видавництво Оксфордського університету. ISBN 9780198606413;
  2. Broughton R. Magistrates of the Roman Republic. — N. Y.: American Philological Association, 1951. — Vol. I. — 600 p. — (Philological Monographs);
  3. Evenson Granrud, John (1901). Roman Constitutional History, 753-44 B.C. Allyn and Bacon. pp. 47-49. OCLC 497408;
  4. Kohn, George Childs (2003). Dictionary of Historic Documents, Revised Edition. Facts on File. ISBN 978-0816047727.