Закон про платіжні послуги (Сінгапур)

Закон про платіжні послуги 2019 року (англ. Payment Services Act 2019) — це статут парламенту Сінгапуру, який забезпечує основу для регулювання платіжних систем та постачальників платіжних послуг у Сінгапурі.[1] За даними Грошово-кредитного управління Сінгапуру (англ. Monetary Authority of Singapore), Закон про ПП передбачає гарантії споживачів, заохочуючи інновації та зростання платіжних послуг та фінтех.

Закон набув чинності 28 січня 2020 року.

Положення

Закон регулює сім видів діяльності:[2]

  1. послуги з видачі рахунків;
  2. послуги внутрішнього переказу грошей;
  3. послуги транскордонного переказу грошей;
  4. комерційні придбання;
  5. емісія електронних грошей;
  6. послуги цифрових платіжних токенів;
  7. послуги з обміну грошей.

Наразі Закон про платіжні послуги не передбачає ліцензування послуг зі зберігання,[3] хоча Грошово-кредитне управління Сінгапуру опублікувало консультаційний документ щодо потенційного розширення Закону про ПП на ліцензування зберігання гаманців.[4]

Зовнішні посилання

Закон про платіжні послуги [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. ↑ Payment Services Act. www.mas.gov.sg (англ.). Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
  2. ↑ Elaine Chan. "The Payment Services Act - An Overview" (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2019. Процитовано 12 травня 2021.
  3. ↑ Singapore Regulations Applicable to Digital Asset Custody Businesses - Holland & Marie. hollandandmarie.com. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
  4. ↑ MAS. "Consultation Paper on the Payment Services Act 2019: Proposed Amendments to the Act".