Закон Гейгера-Неттола — експериментально встановлений зв'язок між періодом напіврозпаду
α α -->
{\displaystyle \alpha }
-радіактивних ядер ,
T
{\displaystyle T}
, та енергією
α α -->
{\displaystyle \alpha }
-частинки .
Закон було встановлено[ 1] в 1911 році Гансом Гейгером
та Джоном Неттолом . Математичне формулювання закону має такий вигляд:
ln
-->
T
=
D
E
+
c
{\displaystyle \ln T={\frac {D}{\sqrt {E}}}+c}
,
де
D
{\displaystyle D}
,
c
{\displaystyle c}
— деякі сталі.
Теоретичне обґрунтування[ 2] закону дав у 1928 році Георгій Гамов .
За допомогою закону Гейгера-Неттола можна визначати період напіврозпаду ядер, для яких його пряме вимірювання за деяких причин ускладнено.
Примітки
↑ H. Geiger and J. M. Nuttall, «Ranges of α-particles from uranium», Phil. Mag , 23 (1912), 439.
↑ G.Gamow, «Zur Quantentheorie des Atomkernels», Zeit. f. Phys. , 51 (1928), 210.
Джерела
Біленко І. І. Фізичний словник. — : Вища школа, 1993. — 319 с.
Физическая энциклопедия / Под ред. А. М. Прохорова . — : Советская энциклопедия, 1988. — Т. 1. — 699 с.