PROFILPELAJAR.COM

Микола Зайців
Микола Зайців;
Хорунжий
Загальна інформація
Народження	25 жовтня 1901; Стародуб, Чернігівщина
Смерть	після 5.11.1966
Національність	українець
Військова служба
Роки служби	1920
Приналежність	УНР
Вид ЗС	Армія УНР
Війни / битви	Радянсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Хрест Симона Петлюри
	Хрест Симона Петлюри

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Зайців.

Микола Зайців (*25 жовтня 1901 Стародуб — †після 5 листопада 1966) — український військовий і громадський діяч; хорунжий Армії УНР.

Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.

Біографія

У «Власноручному описі життя» зазначав:

В 1918 році скінчив Стародубську вищу початкову школу, після чого підготувався до іспитів за 6 клясів гімназії, але наступ комуністів не дозволив мені тримати іспит. Будучі переслідуван російськими частинами, які заняли місто по українських військах в літі 1918 року, за співчуття та співпрацю з українцями, мусив втікти до м. Бердичіва, де вступив до районного союзу кооперативів, в якому служив рахівником до травня 1920 року. В травні 1920 року добровільно вступив козаком до 6 стрілецької запасової бригади, звідкіля того ж місяця був відряджений до СЮШ у м. Винниця. В складі СЮШ перейшов Збруч. В Польщі перебував у таборах Ланцут, Вадовіце, Каліш. Закінчив курс СЮШ в 1922 році і був підвищений до першої старшинської ранги. В березні 1923 року залишений в складі СЮШ, де перебував до листопаду 1923 року. В листопаді отримав безтерміновий відпуск на продовження освіти і від'їхав до ЧСР. Працював на лісових роботах до початку шкільного 1924 року. В 1924 році вступив до Чеської господарської школи, яку закінчив у 1926 році. Подєбради, 24 вересня 1926 року.

Випускник II випуску Спільної юнацької школи (28.07.1922), направлений до 5-ї Херсонської дивізії.

20 жовтня 1926 прийнятий на агрономічний відділ агрономічно-лісового факультету Української господарської академії, який закінчив в 1932 році.^[1] Його прізвище є в списку абсольвентів (випускників) УГА, які працювали в культурно-просвітньому, економічному і громадсько-політичному житті на землях Карпатської України та Пряшівщини.

Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.

Примітки

↑ Енциклопедія української діяспори. Т. 4 — Київ— Нью-Йорк — Чикаго — Мельборн, 1995. — С. 83; Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942. — С. 142.

Джерела

Українська господарська академія в Ч. С. Р., Подєбради, 1922—1935, і Український технічно-господарський інститут, Подєбради — Реґенсбурґ — Мюнхен, 1932—1972 / Голов. ред. О. Козловський. — Нью-Йорк: видання абсольвентів Української господарської академії і Українського технічно-господарського інституту, 1972.
ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 1090Б. — Арк. 143—144.
Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.