Загальні вибори 2023 року в Аргентині відбулися у два тури 22 жовтня та 19 листопада. На них обиралися президент, віце-президент, члени національного конгресу та губернатори провінцій[1]. Оскільки жоден з кандидатів у президенти не набрав 45 % у першому турі, згідно з правилами конституційної реформи 1994 року[2], був оголошений другий тур. У другому турі переміг Хав'єр Мілей з коаліції «Свобода настає[1]
З 1994 року президентський термін в Аргентині триває 4 роки. Він обирається у парі з віцепрезидентом, який має замінити його у разі відставки або смерті. Обраним президентом на термін з 10 грудня 2023 по 10 грудня 2027 оголошено Хав'єра Мілея, віцепрезидентом - Вікторію Вільярруель.
Крім виборів президента, було обрано 130 депутатів та 24 сенатори[3].
Хід виборів
Чинний президент Альберто Фернандес мав право балотуватися на новий 4-річний термін відповідно до статті у Конституції Аргентини, проте 21 квітня 2023 року він офіційно заявив, що не висуватиме кандидатуру на переобрання, а також чинний віце-президент Крістіна Фернандес де Кіршнер на переобрання[4][5].
У першому турі Серхіо Маса з правлячої коаліції «Union for the Homeland» несподівано посів перше місце, набравши 36 % голосів проти Хав'єра Мілея з коаліції «Свобода настає», який посів друге місце з 30 % голосів. Перемога Маси в першому турі була сприйнята як невдача через інфляцію, яка спостерігалася під час перебування Маси на посаді міністра економіки.
У другому турі Мілей переміг Масу, набравши 55,7 % голосів, що є найвищим відсотком голосів з моменту переходу Аргентини до демократії. В результаті несподіваної зміни результатів першого туру Мілей випередив опитування громадської думки, які передбачали набагато ближчі перегони. Маса визнав поразку незадовго до того, як були опубліковані офіційні результати[6][7]. Мілей має дати присягу як наступний президент Аргентини 10 грудня 2023[8].
Ці вибори проходили в невизначеності, яка виникла після економічної кризи, яка почалася в 2018 році під час президентства Маурісіо Макрі. Вона заглибилася після президентства Альберто Фернандеса з високою інфляцією. Під час виборів фіксувалися темпи інфляції, що перевищують 10 % на місяць, що є найвищим показником з 1991 році[9]. До цього слід додати політичну кризу 2022 року, яка викликала нестабільність у владі з відставкою високопосадовців. Це є причиною повернення гасла «Нехай усі підуть»[10], що використовували під час протестів у ході кризи 2001 року, і появи «стороннього» політика Хав'єра Мілея.
