Заболотний В'ячеслав Григорович
Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження	9 червня 1951(1951-06-09)  Жмеринка, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Смерть	листопад 2009  (58 років)
Військова служба
Приналежність	СРСР →  Україна
Рід військ	СВ ЗС України
Нагороди та відзнаки

В'ячесла́в Григо́рович Заболо́тний (нар. 9 червня 1951, Жмеринка, СРСР — пом. листопад 2009) — український військовик. Генерал-лейтенант. Помічник міністра оборони України (січень 2008 року - лютий 2009 року).

Освіта: Закінчив Самаркандське ВТКУ у 1974 році, Військову академію бронетанкових військ ім. Р. Малиновського у 1982 році, Академію Збройних Сил України у 1997 році.

Кар’єра: Офіцерську службу розпочав з посади командира танкового взводу. Згодом — командир танкової роти, начальник штабу — заступник командира батальйону.

По закінченні Військової академії бронетанкових військ — командир танкового батальйону, заступник командира танкового полку Західної групи військ.

З вересня 1987 по лютий 1991 року — командир танкового полку.

З лютого 1991 по грудень 1991 року обіймав посаду командира 201-ї гатчинської двічі червонопрапорної мотострілецької дивізії^[1] Туркестанського військового округу.

З грудня 1991 по травень 1994 року — командир 128-ї гвардійської мотострілецької Туркестанської двічі Червонопрапорної дивізії. З травня 1994 по серпень 1995 року — начальник штабу — заступник командувача армійського корпусу.

З лютого 1997 року по травень 2000 року — командувач 8-го армійського корпусу^[2]. З травня 2000 по серпень 2005 року — перший заступник командувача Північного оперативного командування Сухопутних військ ЗС України.

З серпня 2005 по січень 2008 р. — директор Департаменту експлуатації і ремонту озброєння та військової техніки Міністерства оборони України.

З січня 2008 по лютий 2009 р. — помічник Міністра оборони України, з лютого по червень 2009 р. — начальник Головного управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України.

Помер у листопаді 2009 року.

• Орден «Червоної Зірки»
• Орден «За заслуги» III ступеня (21 серпня 2006) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки Української держави, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свобод громадян та з нагоди 15-ї річниці незалежності України^[3]

• Військо України, № 12(114), 2009.