Не слід плутати з пеларгонією — родом рослин, які часто називають геранями.
Журавець[1], або гера́нь[2] (Geranium) — рід рослин родини геранієвих, основний і найбільший у родині — нараховують понад 350 видів[3].
Українська назва рослини журавець, подібно як в інших мовах (англ.cranesbill, рос.журавник) походить від подібності сім'янки рослини на дзьобжуравля. Родова назва Geranium походить від грец.γεράνως, що також означає «журавель».
Листки — на довгих черешках, пальчасто-, рідше перисторозсічені, в багатьох гераней м'яковорсисті.
Квітки — правильні, двостатеві; з п'ятичленної чашечки розкриваються 5 майже круглих пелюсток, розташованих в одній площині. Колір квітів — бордовий і ліловий різних відтінків, синій, білий тощо.
Трави і напівкущі герані поширені по всьому світу, особливо в помірній зоні Північної півкулі, зокрема у східному Середземномор'ї, а у тропіках — і в горах.
Герань є відомою декоративною рослиною. У садівництві особливо популярні південно-європейські види та їх культурні гібриди (наприклад, журавець великокореневищнийGeranium macrorrhizum), зокрема з махровими квітками.
Найкращий спосіб при розведенні — за допомогою розщеплення кореневища на частки, пагони і бруньки, також за допомогою насіння (як і для більшості рослин — восени або на початку весни).
Часом серед садівників геранню називають не лише рослини роду Geranium, а й рослини роду Pelargonium (пеларгонії), які раніше також відносили до гераней.
.jpg)
