У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Житник .
Варвара Павлівна Житник (також Житникова ; після одруження Сукова ; 1 грудня 1917 або 1918 — 14 грудня 1984 ) — українська радянська діячка сільського господарства, ланкова радгоспу «Червона Хвиля» у Великобурлуцькому районі . Герой Соціалістичної Праці .
За різними відомостями народилася 1 грудня 1917 року або у 1918 році у сільській місцевості на території сучасної Харківської області , за національність українка. Здобула початкову освіту.
У 1943 році почала працювати у радгоспі «Червона Хвиля» , у 1947 році очолила ланку з вирощення озимої пшениці . Того року радгосп зібрав рекордну кількість зернових культур. Особливо великі показники були у заготовленні озимої пшениці, зокрема ланка Житник зібрала 35,7 центнера зерна з гектара на загальній площі у 35 гектарів, або 20 гектар. За що Президія Верховної ради СРСР указом від 13 березня 1948 року надала Варварі Житник звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та медалі «Серп і Молот» . Окрім неї, звання героя отримали ще вісім робітників «Червоної Хвилі», це був директор радгоспу Олександр Майборода , керівник 1-го відділу радгоспу Пилип Куценко та ланкові: Марія Губіна , Катерина Колесник , Тетяна Лідовська , Пелагія Олійник , Ганна Пасмур і Варвара Сіренко .
Продовжувала працювати у радгоспі та неодноразово її ланка отримувала великі показники зернових. Була нагороджена медаллю «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» . Мешкала у селищі Червона Хвиля. Після одруження носила прізвище Сукова. Померла 14 грудня 1984 року.
