У 1838 році очолив дослідницьку місію до Бразилії для вивчення вирощування чаю. Разом із Людвігом Ріделем (1790–1861) він зібрав рослини для Національного музею Ріо-де-Жанейро.[4]
У співавторстві із Ашилем Рішаром (1794–1852) та Самюелем Перротті (1793–1870) опублікував Florae Senegambiae tentamen, seu, Historia plantarum in diversis Senegambiae regionibus a peregrinatoribus Perrottet et Leprieur detectarum. T. 1 (1830–1833)[5].
Жан Батист Антуан Гіймен помер у Монпельє 15 січня 1842 року.
J A Guillemin. Icones lithographicæ plantarum Australasiæ rariorum. Parisiis; Londini et Argentorati: Treuttel et Wurtz, 1827[6].
J A Guillemin. Archives de botanique; ou, Recueil mensuel de mémoires originaux, d'extraits et analyses bibliographiques, d'annonces et d'avis divers concernant cette science. Paris, Bureau des archives, 1833[7].
J A Guillemin; G S Perrottet; Achille Richard. Florae Senegambiae tentamen, seu, Historia plantarum in diversis Senegambiae regionibus a peregrinatoribus Perrottet et Leprieur detectarum. T. 1. Parisiis, Treuttel et Wurtz, 1830–1833[5].
Jean B Antoine Guillemin. Considérations sur l'amertume des végétaux, suivies de l'examen des familles naturelles où cette qualité physique est dominante. Paris: impr. Didot le jeune, 1832[8].
J A Guillemin; J -B Dumas. Observations sur l'hybridité des plantes en géneral: et particulièrement sur celle de quelques gentianes alpines. Paris, 1823[9].
Benoît Dayrat (2003). Les Botanistes et la Flore de France, trois siècles de découvertes. Publication scientifiques du Muséum national d'histoire naturelle: 690 p.(фр.)
Philippe Jaussaud & Édouard R. Brygoo (2004). Du Jardin au Muséum en 516 biographies. Muséum national d'histoire naturelle de Paris: 630 p.(фр.)
Robert Zander; Fritz Encke, Günther Buchheim, Siegmund Seybold (Hrsg.): Handwörterbuch der Pflanzennamen. 13. Auflage. Ulmer Verlag, Stuttgart 1984, ISBN 3-8001-5042-5.(нім.)