Батько помер 1678 року, його старший син Людвіг пішов з життя чотири місяці потому. Після цього ландграфом поголосили 10-річного Ернста Людвіга. До 1688 року країною правила регентська рада, до складу якої входила і матір Єлизавета Доротея. Та якраз у 1688 році Ернст Людвіг, за рік до цього одружившись, був змушений залишити із родиною свою дармштадтську резиденцію через війну із Францією. Міста Рюссельхайм і Дорнберг були окуповані ворожими війська. Наступне десятиліття ландграф прожив у Нідді та Гіссені.
Пішов з життя 12 вересня 1739 року. Був похований у крипті міської церкві Дармштадту.[1]
Шлюби та діти
1 грудня 1687 року 19-річний Ернст Людвіг побрався у Дармштадті з 26-річною Доротеєю Шарлоттою, тіткою малолітнього правлячого маркграфу Бранденбург-Ансбахського Крістіана Альберта. У пари народилося п'ятеро дітей:
Доротея Софія (1689—1723) — дружина принца Йоганна Фрідріха Гогенлое-Нойнштайн-Ерінгенського, мала двох синів та шість доньок;
Із першою дружиною ланграф прожив вісімнадцять років до її смерті у 1705. Більш ніж два десятиріччя потому він оженився вдруге. На той час живими з його дітей залишалися лише старший син та молодша донька.
20 січня 1727 року 59-річний Ернст Людвіг вступив у морганатичний шлюб із 37-річною Луїзою фон Шпіґель, який він дарував титул графині Епштайн. Вона народила двох доньок:
Луїза Шарлотта (1727—1753)
Фредеріка Софія (1730—1770) — одружена з бароном Йоганном Карлом Людвігом фон Претлак, мала троє дітей.[2]
Між шлюбами мав зв'язок із Шарлоттою фон Форстнер, яка у 1711 році народила від нього сина: