Елізабет Арден
англ. Elizabeth Arden
Ім'я при народженні	англ. Florence Nightingale Graham
Народилася	31 грудня 1881(1881-12-31)[4] Woodbridge[d], Онтаріо[1]
Померла	18 жовтня 1966(1966-10-18)[1][2][…] (84 роки) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1]
Поховання	Сліпі-Холлоу[1][5]
Країна	США[1]  Канада[6]
Діяльність	підприємниця, косметолог, підприємиця
Знання мов	англійська[7]
У шлюбі з	Michael Evlanoffd[8]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Елізабет Арден (англ. Elizabeth Arden, справжнє ім'я Флоренс Найтінгейл Ґрем^[9][10]; 31 грудня 1881^[9], Вудбрідж^[9] — 18 жовтня 1966^[9], Нью-Йорк^[9]) — канадська підприємниця, косметолог, засновниця косметичної імперії Elizabeth Arden Inc.^[en] у США^[9]. Завдяки роботі компанії «Helena Rubinstein» та Арден у США змінилося ставлення до косметики на інструмент оздоровлення та прикмету вишуканої жінки^[11][10]. На момент смерті вона мала дохід 60 млн доларів США^[9].

У компанії «Елізабет Арден» почали навчати жінок наносити макіяж і перші в світі почали наукові розробки косметики^[12]. Завдяки цій компанії з'явилися координуючі тіні та кольори для очей, губ і всього обличчя^[12]. Обігнавши час, Арден запропонувала догляд за всім тілом, а не тільки за обличчям^[10]. Запропонувала серії кремів для шкіри різних типів, засновані на чотирьох етапах: очищення, тонізація, зволоження та живлення; косметику для очей, парфум і декоративну косметику^[10]. Одна з перших стала трепетно ставитися до упаковки, роблячи її не просто помітною, а «витвором мистецтва»^[10].

Самої естетики того, що леді настільки ж зобов'язана бути нафарбованою, як і одягненою, світ зобов'язаний Арден — до цього макіяж асоціювався з проституцією^[12]. Вона спрямовувала свою діяльність на жінок середніх років, пропонуючи їм омолодження і красивий образ^[12]. Вона, наприклад, розкішно обладнала свої салони, щоб залучити більш заможних жінок^[10][13]. Нині «Елізабет Арден» — дочірня компанія Unilever^[10].

Арден перша створює комерційне шоу під час сеансів кіно як рекламу своєї продукції^[10]. Вона одна з перших співпрацювала з випуском автомобілів класу люкс, назвавши це «Шлях до краси з розкішшю», додавши в кожний Крайслер кейс з косметикою^[10]. Арден одна з перших підписала контракт з супермоделлю, використовуючи її як обличчя марки^[10].

Елізабет Арден також захоплювалася і розводила коней^{[10][12][11][9]}.

Флоренс Найтінгейл Грем народилася 31 грудня 1884 року^[9] у місті Вудбрідж у Канаді^[9], поблизу Торонто^[10], п'ятою дитиною в родині^[12][11]. Її батьки — Вільям Грем^[9] та Сьюзен Тодд^[9] — емігрували до Канади з Корнуолла у Великій Британії в 1870 році.

Мати померла рано, а грошей часто не вистачало навіть для навчання у школі^[11]. Вже у 6 років вона допомагала батькові на місцевому ринку торгувати овочами, де часто бачила забезпечених і красивих жінок^[10].

У Торонто вчилася в школі медсестер^[14][15]. Там же вперше замислюється про косметологію^[10]. Після навчання влаштовується в сільську лікарню^[15], що визначило її подальшу долю: вона вирішила розбагатіти на кремі^[10]. До такої ідеї її підштовхнула робота, де вона помітила ефект зміни шкіри від мазі з білків^[10][13]. Довгі експерименти з яйцями і білковою сумішшю остаточно вивели з терпіння батька, який поставив їй ультиматум: або негайний шлюб, або пошук гарної роботи, щоб забезпечити себе саму^[10][13].

Грем вибрала друге і поїхала в місто надій — Нью-Йорк, куди перебралася за одними даними у 1907 році^[10][13], за іншим у 1908 році^[9]. У цьому місті вона насамперед звернула увагу на велику кількість розкішних жінок, які хотіли стати ще розкішнішими^[10].

На початку їй доводилося працювати в хімічній лабораторії^[10][15] і тільки потім вона влаштувалася на роботу до одного з піонерів косметичного бізнесу. Вона працювала помічницею у косметичному магазині, допомагаючи відвідувачкам в основах макіяжу^{[11][12][10][15]}.

В цей час вона формулює свою життєву позицію: «Я хочу домогтися того, щоб жінка без макіяжу відчувала себе голою»^[11].

Накопичених грошей та знань вже вистачало для відкриття власної справи, але не вистачало щасливого випадку, який підвернувся, коли вона зустрілася з Елізабет Габбард^[12][11][10]. На той момент у Габбард вже було кілька продуктів по догляду за шкірою, а у Флоренс були навички торгівлі^[10]. Так на П'ятій вулиці Нью-Йорка з'являється магазин «Елізабет»^[10][12]. Однак бізнес розпався швидко: вже в 1909 році власниці посварилися і Габбард пішла, залишивши магазин на Грем^[9][11][12]. У 1914 році бізнес розростається, Флоренс збирає гроші, додає до назви «Арден», запозичивши його з поеми Альфреда Теннісона «Єнох Арден»^{[10][11][12][13]}. Пізніше ця назва стала ім'ям Елізабет^[10].

Хоча грошей у Арден було небагато, вона вже тоді вирішила, що її косметики гідні тільки представниці вищого світу і всі навколо повинні говорити про це^[10]. Тому в 1910 році вона, зайнявши гроші, розкішно обладнує трикімнатний салон і оформляє вхідні двері в червоний колір, пояснивши тим, що це має привернути увагу як червоний колір світлофора і змусити людину увійти^[10][13].

Обганяючи час, Арден пропонує доглядати не тільки за особою, але і за всім тілом; пропонує серії кремів для різних типів шкіри, засновані на чотирьох етапах: очищення, тонізація, зволоження та живлення^[10]. Трохи пізніше до цього списку додасться косметика для очей, парфуми та декоративна косметика^[10]. Упаковка стає елегантною і помітною на тлі конкурентів, кожна з них стане витвором мистецтва^[10].

Арден перша створює комерційне шоу під час сеансів кіно, як рекламу своєї продукції^[10]. Пізніше вона об'єднає ім'я компанії з випуском автомобілів класу люкс, назвавши це «Шлях до краси з розкішшю»^[10]. Кожен автомобіль фірми «Крайслер» передбачає спеціальний кейс в салоні, наповнений продуктами компанії^[10]. У той же час підписується контракт з супермоделлю Амбер Валета — майбутнім обличчям марки^[10]. Кілька парфумерних ароматів були створені у співпраці з Карлом Лагерфельдом, Ніно Черруті, Валентино, Жан-Луї Шеррером, Будинком Хлоє та Елізабет Тейлор^[10].

У 1918 році Арден одружується з Томасом Льюїсом Дженкінсоном^[9][11] і отримує американське громадянство^[12][10]. Чоловік допомагає їй (як комерційний директор^[13]) вести бізнес до 1935 року^[12], однак вона не виділяє йому частину своєї корпорації, аргументуючи тим, що компанія її, а він лише працівник^[13]. Вони розлучаються, і Томас йде в конкуруючу фірму — «Helena Rubinstein»^[12].

У 1934 році Арден будує у місті Рим, штату Мен, перший у США спа-салон, який називає «Maine Chance Beauty SPA» (вільний переклад: «Головний шанс краси»^[13])^[12]. Передбачається, що на 480 гектарах буде розташовуватися стайня^[11] (це пристрасть самої Арден^[11]) і парові лазні. Сам спа-салон пропонує тренування, ведення дієти, віск, догляд за обличчям і грязьові маски. Частину персоналу, наприклад шеф-кухаря, запросили із-за кордону^[16].

Вдалий досвід був неодноразово повторений як в США, так і за кордоном^[12]. Салони Елізабет Арден в кінцевому рахунку були скрізь: в США, Європі, Австралії та Південній Америці^[12] — всього більше сотні^[12]. Після смерті Арден господарство було розділено на кілька ділянок поменше і розпродано^[16]. Європейські відділення спа-салонів були під слідством ФБР, так як передбачалося, що вони використовувалися для укриття нацистів^[12].

У 1942 році Арден одружується з князем Михайлом Євлоновим^[10], але шлюб тривав лише два роки, у 1944 році вони розлучилися^[12]. У салонах Арден було вироблено більше трьохсот найменувань косметики^[12]. Як заповідала підприємиця, її товари повинні продаватися за високою ціною, що додасть образу неповторності та якості^[12].

Журнал Time у 1946 році помістив фото Елізабет Арден на обкладинку^[17].

Арден померла в лікарні Ленокс-Хілл на Мангеттені в 1966 році ^[10]. Вона була похована на кладовищі Сонна лощина в Сліпі-Голлоу, штат Нью-Йорк^[9].

Вона залишила після себе 17 компаній, 40 салонів краси і особистий статок у 11 млн доларів^[11][10].

Одним із захоплень Елізабет Арден були скакові коні^[10]. Наприклад, кінь з її стаєнь виграв дербі в Кентуккі у 1947 році^[12][11]. Вона особисто дбала про коней^[11], навіть сама втирала їм крем в шкіру після перегонів, що іронічно сприймали професіонали^[11]. Для лікування ран своїх коней вона розробила спеціальний крем, що загоював рани^[10].

• 
  Надгробок, верхня частина
• 
  Надгробок, лицьова сторона

• Der Puderkrieg — документальний фільм — США, 2007

• Burchard, Doris. Der Kampf um die Schönheit. Jahrhundertkarrieren. Helena Rubinstein. Elizabeth Arden. Estée Lauder. — 2002. — ISBN 3-404-61484-4. (біографія)
• Probst, Ernst. Superfrauen 13: Mode und Kosmetik. — 2001. — ISBN 3-935718-16-0.
• Shuker, Nancy. Elizabeth Arden. Beauty empire builder. — Blackbirch Press, 2001. — ISBN 1-56711-510-1.
• Woodhead, Lindy. War Paint. Madame Helena Rubinstein and Miss Elizabeth Arden. Their Lives, Their Times, Their Rivalry. — 2004. — ISBN 978-0-471-48778-4.
• Alfred Allan Lewis, Constance Woodworth. Miss Elizabeth Arden. — 1973. — 320 с.
• Lindy Woodhead. War Paint: Madame Helena Rubinstein and Miss Elizabeth Arden: Their Lives, Their Times, Their Rivalry. — 2004. — 492 с.
• Burchard, Doris. Der Kampf um die Schönheit: Jahrhundertkarrieren ; Helena Rubinstein, Elizabeth Arden, Estée Lauder. — 2002.
• Lewis, Alfred Allan, Constance Woodworth. Miss Elizabeth Arden. — London: W. H. Allen, 1972.
• Shuker, Nancy. Elizabeth Arden (Giants of American Industry). — ISBN 978-1567115109.

• Елізабет. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018. на сайті власної компанії.
• Luise F. Pusch. .
• Elizabeth Arden. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 17 березня 2018.
• Сьюзен Макміллан. .
• Елізабет Арден. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018. на сайті Fashion Model Directory
• Елізабет Арден. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 17 березня 2018.
• Элизабет Арден: успех на Пятой авеню [Архівовано 18 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
• Куприй Анна. Тайна за красной дверью (вид. ohmymaster.com). Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 17 березня 2018.
• Женские империи: Элизабет Арден (рос.)