Ектор Пабло Агості

Ектор Пабло Агості
ісп. Héctor Pablo Agosti
Народився20 серпня 1911(1911-08-20)[1]
Буенос-Айрес, Аргентина
Помер29 липня 1984(1984-07-29) (72 роки), 29 серпня 1984(1984-08-29)[1] (73 роки) або 1984[2][3]
Буенос-Айрес, Аргентина
КраїнаАргентина
Діяльністьполітик, журналіст, есеїст, письменник
Alma materУніверситет Буенос-Айреса
Знання мовіспанська[1][4]
ПартіяКомуністична партія Аргентиниd
Нагороди

Ектор Пабло Агості (ісп. Héctor Pablo Agosti; нар. 20 серпня 1911, Буенос-Айрес — пом. 29 липня 1984, Буенос-Айрес) — аргентинський філософ-марксист, політик, журналіст, есеїст, письменник, літературознавець.

Біографія

Народився 20 серпня 1911 року в Буенос-Айресі. Закінчив Університет Буенос-Айреса.

Був членом Комуністичної партії Аргентини, редактором марксистського теоретичного журналу «Куадернос де культура» («Cuadernos de Cultura»). За політичну діяльність піддавався переслідуванням і знаходився в заточенні.

Помер в Буенос-Айресі 29 липня 1984 року.

Роботи

Роботи присвячені проблемам культури і літератури:

  • «Людина-бранець» (1938);
  • «Фрацузька література» (1944);
  • «Захист реалізму» (1945);
  • «Інхеньерос, наставник молоді» (1945);
  • «Судовий журнал» (1949);
  • «Ечеверрія» (1951);
  • «За політику в культурі» (1956);
  • «Нація і культура» (1959);
  • «Міф про лібералізм» (1959);
  • «Відроджений Тантал» (1964);
  • «Войовнича літературна критика» (1969);
  • «Анібаль Понсе. Спогад і присутність» (1974);
  • «Габріель Брачо: можливості реалізму» (1975).

Примітки

Література

  • Латинська Америка: Енциклопедичний довідник (в 2-х томах). Видавництво «Советская энциклопедия». Москва. 1980. Том 1. сторінка 223. (рос.)