Едіт Меріон Патч

Едіт Меріон Патч
Народилася27 липня 1876(1876-07-27)[2][1]
Вустер, Массачусетс, США[3][2]
Померла28 вересня 1954(1954-09-28)[1] (78 років)
Олд-Таун, Пенобскот, Мен, США
ПохованняHope Cemeteryd
Країна США
Місце проживанняEdith Marion Patch Housed[4]
Міннеаполіс[4]
Ороно[4]
Діяльністьентомологиня
Alma materУніверситет Мену[3], Міннесотський університет[3], Саут-Хайd (1896) і Корнелльський університет (1911)[3]
Знання мованглійська
ЗакладУніверситет Мену[4]
ЧленствоEntomological Society of Americad[5]

Едіт Меріон Патч (Edith Marion Patch; 27 липня 1876 — 28 вересня 1954) — американська ентомологиня і письменниця. Народилася у Вустері, штат Массачусетс, здобула науковий ступінь в Університеті Міннесоти в 1901 році і спочатку почала кар'єру вчителя англійської мови, перш ніж мати можливість організувати кафедру ентомології в Університеті Мену. У 1904 році очолила кафедру ентомології, і, попри побоювання кількох колег-чоловіків щодо того, що кафедру очолить жінка, вона залишалася на цій посаді до виходу на пенсію в 1937 році.[6] Патч визнана першою справді успішною професійною жінкою-ентомологом у Сполучених Штатах.

Патч здобула ступінь магістра в університеті Мен у 1910 році та ступінь доктора філософії Корнелльського університету в Ітаці, штат Нью-Йорк, у 1911 році. Під час своєї кар'єри визнана експерткою з попелиць і опублікувала Каталог харчових рослин попелиці в 1938 році. Її обрали президентом Американського товариства вивчення природи, а в 1930 році стала першою жінкою-президентом Ентомологічного товариства Америки. Резиденція Патч в Олд-Тауні, штат Мен, була додана до Національного реєстру історичних місць у 2001 році.

Пташині історії

Раннє життя

Едіт Меріон Патч була молодшою з шести дітей Вільяма Віппла Патча молодшого та Саломе Дженкс.[6] Після громадянської війни родина переїхала до Нью-Вінтона, штат Айова, але повернулася до Вустера в 1872 році. Її інтерес до природної історії став очевидним у ранньому дитинстві, і вона ходила біля свого дому, вивчаючи тварин, квіти та рослини, які вона там бачила. Сім'я переїхала до Міннеаполіса, штат Міннесота, у 1881 році, коли їй було вісім років, а через два роки знову виїхала в сільську місцевість, коли вона змогла відновити свої інтереси до природної історії. Ще в школі вона мала достатньо знань, щоб написати твір про метелика-монарха, який приніс їй приз на конкурсі.[7] За свою винагороду в розмірі 25 доларів вона купила примірник «Посібника з вивчення комах» Джона Генрі Комстока з ілюстраціями Анни Ботсфорд Комсток. Після закінчення Південної середньої школи Міннеаполіса в 1896 році[8] Патч вступила до Університету Міннесоти, який отримав ступінь бакалавра в 1901 році.[9] Спочатку вона не змогла знайти відповідну роботу ентомологом і два роки викладала англійську мову в середній школі, але дістала свій шанс, коли доктор Чарльз Д. Вудс запропонував їй неоплачувану посаду. Робота була в Університеті Мен на сільськогосподарській експериментальній станції штату Мен, де вона відкрила відділ ентомології. Рішення Вудс призначити на посаду на основі заслуг, а не статі було підтверджено, коли наступного року їй надали роботу на повну ставку.[7][10]

Кар'єра

Патч та інший персонал сільськогосподарської експериментальної станції штату Мен, бл. 1915 рік

Патч завжди займалася практичним застосуванням ентомології і писала бюлетені про шкідників сільськогосподарських і садових культур штату Мен і лісових дерев. Її спеціалізацією були попелиці з їхньою складною життєвою історією, здатністю передавати віруси та змінними рослинами-господарями. Можливо, на цей вибір вплинув той факт, що вона працювала з професором Естлундом, експертом з попелиць, у Міннесоті до вступу в університет. Вона залишалася в Університеті Мен протягом усієї своєї кар'єри, здобувши ступінь магістра в 1911 році й докторський ступінь у Корнелльському університеті через рік.[9] Під час навчання в Корнелі вона подружилася з родиною Комстоків. Вона опублікувала близько вісімдесяти наукових робіт про попелиць, їх ідентифікацію, біологію та роль, яку вони відіграють у навколишньому середовищі. Вона зробила важливе відкриття, що яйця баштанної попелиці зимували на бур'яні Sedum purpureum, і що видалення цього бур'яну з околиць зменшило зараження посівів наступного року.[9] У 1938 році вона опублікувала важливу книгу «Каталог кормових рослин для попелиць», у якій перерахувала свої відкриття щодо рослин-господарів, які використовують різні види попелиць.[6]

Вона також публікувала статті в Maine Agricultural Experiment Station Bulletin та писала інші статті для широкої публіки в садівничих журналах, Atlantic Monthly Magazine, Maine naturalist і Scientific Monthly Magazine. Вона усвідомила, наскільки корисними можуть бути корисні комахи для боротьби зі шкідниками, і не схвалювала безладне застосування пестицидів. У цьому її ідеї передували Рейчел Карсон на сорок років.[7] Патч зібрала велику колекцію попелиць, яка зберігається як частина Канадської національної колекції в Оттаві. Колекція містить як крилаті, так і безкрилі форми кожного виду й широко використовується дослідниками. Патч вважалася світовим авторитетом з попелиць, і на її честь назвали два роди, п'ять видів і один підвид.[9] Вона сама була авторкою низки новоописаних видів.[7]

У 1924 році Патч очолила сільськогосподарську експериментальну станцію штату Мен.[9] У 1926 році її призначили до Комітету номенклатури Американської асоціації економічних ентомологів, яка пізніше стала Ентомологічним товариством Америки.

У 1930 році Патч обрана президентом Американського товариства вивчення природи[11] Того ж року вона також стала першою жінкою-президентом Ентомологічного товариства Америки.[12] Наприкінці кар'єри Університет штату Мен Едіт Меріон Патч надав їй ступінь почесного доктора в 1937 році, а в 1940 році її введено до почесного наукового братства Sigma Delta Epsilon.

Письменницька кар'єра

Дім Патч площею 50 акрів біля річки Стіллвотер в Олд-Тауні, штат Мен

Здобувши ступінь доктора філософії, Патч почала писати книжки й журнальні статті з природознавства для дітей, покликані стимулювати їхній інтерес та ентузіазм до світу природи. Спочатку ці твори публікувало видавництво Pine Cone Publishing Company в Ороно, яке, здається, було її власним підприємством. У 1913 році Патч опублікувала Dame Bug and her Babies, збірку з 18 історій про комах-матерів та їхніх дитинчат. Це спонукало Патч і далі навчати молодь про природу через її твори. Додаткове видання, Little Gateways to Science, розповідало історію про 12 птахів і несприятливий вплив людської діяльності на світ природи.[13] Пізніше, коли вона здобула репутацію письменниці природознавства для дітей, її найняло відоме видавництво Macmillan Publishers. Разом з ними вона випустила серію «Канікули» про дику природу та рослини, які зустрічаються в різних середовищах існування, серію «Сусіди» з інформацією про диких тварин у їхніх природних умовах, а також «Наукові читанки» для шкіл, які охоплюють наукові теми для дітей до восьмого класу.[14]

Примітки

  1. ↑ а б в Dr Edith Marion Patch (1876-1954) — Find a Grave, 1996.
  2. ↑ а б American Women / D. Howes — LA. — Vol. 3.
  3. ↑ а б в г Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 2. — P. 987. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  4. ↑ а б в г K. Elizabeth Gibbs Without Benefit of Insects: The Story of Edith M. Patch of the University of Maine
  5. ↑ Biodiversity Heritage Library — 2006.
  6. ↑ а б в Danuta Bois (1998). Edith Marion Patch. Distinguished Women of the Past & Present.
  7. ↑ а б в г MacKnight, Nancy. Edith Marion Patch. EdithPatch. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014.
  8. ↑ Cutter, William Richard (1914). New England Families, Genealogical and Memorial: A Record of the Achievements of Her People in the Making of Commonwealths and the Founding of a Nation (вид. 2nd). New York City: Lewis Historical Publishing Company. с. 716. Процитовано 26 лютого 2015. graduated from south minneapolis.
  9. ↑ а б в г д Bonta, Marcia, 1940- (1991). Women in the field : America's pioneering women naturalists (вид. 1st). College Station: Texas A & M University Press. с. 174—180. ISBN 0-89096-467-X. OCLC 22623848.
  10. ↑ Gibbs, K. Elizabeth (2014). Without Benefit of Insects. The Story of Edith M. Patch of the University of Maine. Orono: University of Maine.
  11. ↑ Marilyn Bailey Ogilvie; Joy Dorothy Harvey (1999). The Biographical Dictionary of Women in Science: L-Z. Taylor & Francis. с. 987.
  12. ↑ Tiffany K. Wayne (2011). American Women of Science Since 1900. ABC-CLIO. с. 514. ISBN 9781598841589.
  13. ↑ Today, Entomology (13 серпня 2015). Remembering Edith Patch, the First Female President of the Entomological Society of America. Entomology Today. Процитовано 19 липня 2017.
  14. ↑ Gibbs, K. Elizabeth. Creative Writings of Edith Patch. EdithPatch. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014.

Посилання