PROFILPELAJAR.COM

Едвард Альфред Каупер
Едвард Альфред Каупер
Edward Alfred Cowper
Народився	10 грудня 1819; Лондон
Помер	9 травня 1893 (73 роки); Вейбрідж, Англія; ·пневмонія
Громадянство	Велика Британія
Місце проживання	Лондон, Бірмінгем
Діяльність	Залізничний транспорт, металургія
Відомий завдяки	Винайшов повітронагрівач регенеративного типу для доменного виробництва.
Заклад	Інститут інженерів-механиківd
Посада	Президент Інституту інженерів-механіків
Термін	1880—1881
Батько	Едвард Шікл Каупер, професор Кінгс-коледжу
Мати	Енн Епплгат (англ. Ann Applegath)
Нагороди	Медаль Елліота Крессона (Інститут Франкліна)
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Каупер.

Едвард Альфред Ка́упер (англ. Edward Alfred Cowper; 10 грудня 1819, Лондон — 9 травня 1893, Вейбрідж, Англія) — англійський інженер і винахідник.

Найбільш відомий винаходом повітронагрівача регенеративного типу для нагріву повітря (дуття) перед подачею його у доменну піч, що використовується, з певними змінами, у доменному виробництві дотепер і часто називається «каупером». Також сконструював і запатентував у 1857 році парову машину подвійної дії — компаунд, у 1868 році запатентував колесо зі сталевими спицями і гумовими шинами, у 1879 році — пишучий електромагнітний телеграф^[1]^[2].

Біографія

Народився 10 грудня 1819 року у Лондоні в сім'ї професора Едварда Шікла Каупера^[3], голови відділу інженерії (механіки) Кінгс-Коледжу і його дружини Енн Еплгет^[4] Батько Каупера і його дядько по материнській лінії Огастус Еплгейт працювали, поміж іншим, над розвитком і виробництвом друкарських верстатів. Вони запропонували свій спосіб друкування грошей, що ускладнював їх підробку, однак Банк Англії відхилив їхню пропозицію. 1818 року вони модернізували друкарський верстат газети «Таймс», з якою вони співпрацювали потім протягом багатьох років^[5].

1834 року у віці 14-и років Каупер став учнем залізничного механіка Джона Брейтвейта у Лондоні і навчався у нього протягом 7 років. По закінченні навчання поступив на службу у компанію «Фокс, Хендерсон і Компанія» у Лондоні, що спеціалізувалася на залізничному транспорті. У цій компанії Каупер обіймав посаду головного конструктора і інженера.

У 1846–1847 роках відіграв помітну роль у створенні в Лондоні Інституту інженерів-механіків.

З 1846 року працював у Бірмінгемі. 1851 року взяв участь у проектуванні Кришталевого палацу у Лондоні для першої Всесвітньої виставки (1851) і спроектував дах для залізничного вокзалу у Бірмінгемі. Серед експонатів Всесвітньої виставки, що проходила у Кришталевому палаці, була розроблена Каупером залізнична петарда^[6].

1857 року винайшов повітронагрівальний апарат регенеративного типу для доменних печей, що використовується до наших днів й інколи зветься «каупером» (англійською він називається «Cowper-stove» — «піч Каупера»).

Деякі розробки і проекти Е. Каупера
Повітронагрівач Каупера. Малюнок з книжки 1857 року.
Дах залізничної станції Нью-Стріт у Бірмінгемі, спроектований Е. Каупером.
Залізнична петарда. Сучасний варіант з Бельгії.

У 1880–1881 роках був президентом Інституту інженерів-механіків.

Був членом Інституту заліза і сталі. Був одружений, мав сина.

Посилання

Edward Alfred Cowper. Grace's Guide. Grace's Guide Ltd. Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 28 квітня 2018.
Past Presidents. http://www.imeche.org. Institution of Mechanical Engineers. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 28 квітня 2018.