Ева Лентовська
пол. Ewa Łętowska
Народилася	22 березня 1940(1940-03-22) (84 роки)  Варшава, Генеральна губернія, Третій Райх
Країна	Республіка Польща
Діяльність	суддя, юридичний навчальний заклад, юристка, публіцистка
Галузь	правознавство, цивільне право[1], конституційне право і омбудсмен
Alma mater	Faculty of Law and Administration, University of Warsawd (1962)[2], X Liceum Ogólnokształcące im. Królowej Jadwigi w Warszawied і Варшавський університет
Науковий ступінь	доктор філософії, доктор габілітований, професор[d] і доктор наук
Знання мов	польська[1]
Заклад	Instytut Nauk Prawnych Polskiej Akademii Naukd, Вищий адміністративний суд Польщі, Конституційний Трибунал Польщі, Варшавський університет, Варшавський університет, Polish Ombudsmand, Federacja Konsumentówd і Q16587149?
Членство	Польська академія знань, Колегіум невидимий, Польська академія наук[3] і Legislative Councild
Посада	Polish Ombudsmand
У шлюбі з	Janusz Łętowskid
Нагороди	Fellow of Collegium Invisibiled Fundacja Ekumeniczna "Tolerancja"d (2000) Q11789107? Honorary doctor of the University of Gdańskd (31 січня 2008)
Медіафайли у Вікісховищі

Ева Лентовська (пол. Ewa Łętowska), уродж. Ева Олтажевська (рос. Ewa Ołtarzewska; нар. 22 березня 1940, Варшава) — польська юристка, професорка юридичних наук. З 1985 року працює в Інституті права Польської академії наук, а з 1997 року є членкинею Польської академії знань. У 1988 році стала першою особою, призначеною на посаду Уповноваженої з прав громадян у Польщі. У 1999-2002 роках працювала суддею Вищого адміністративного суду Польщі, а у 2002-2011 роках — суддею Конституційного Трибуналу Польщі.

Ева Олтажевська народилася 22 березня 1940 року у Варшаві^[4]. У 1962 році закінчила факультет права та адміністрування Варшавського університету. У 1968 році здобула ступінь доктора права, а в 1975 році — габілітацію з цивільного права. У 1986 році їй було надано звання професора юридичних наук. У 1977-1987 роках очолювала відділ цивільного права Інституту права Польської академії наук^[4].

Після запровадження в Польщі посади омбудсмена з прав громадян стала першою особою, яка обійняла цю посаду 1 січня 1988 року і залишила її 13 лютого 1992 року. У 1999-2002 роках працювала суддею Вищого адміністративного суду Польщі. У 2002 році була призначена суддею Конституційного трибуналу Польщі після того, як її кандидатуру підтримали Союз демократичних лівих сил, Польська селянська партія та Унія праці^[5].

Працювала професоркою в Інституті правових наук Польської академії наук^[6], а також була запрошеним професором у багатьох університетах, включаючи Університет Париж I Пантеон-Сорбонна. Вона була членкинею багатьох організацій, таких як Колегіум невидимий^[7], Гельсінський комітет, Комітет експертів Міжнародної організації праці, Рада міжнародних юристів Académie de Droit Comparé, Польська академія знань^[8] та Комітет Польської академії наук^[9].