Дінодон червонопоясний

Дінодон червонопоясний
Дінодон червонопоясний
Дінодон червонопоясний
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Змії (Serpentes)
Інфраряд: Alethinophidia
Родина: Полозові (Colubridae)
Підродина: Полозові (Colubrinae)
Рід: Вовкозуб (Lycodon)
Вид: Дінодон червонопоясний
Біноміальна назва
Lycodon rufozonatus
Cantor, 1843
Синоніми
Dinodon rufozonatum
Eumesodon striatus
Coronella striata
Посилання
Вікісховище: Lycodon rufozonatus
Віківиди: Lycodon rufozonatus
EOL: 795072
МСОП: 192124

Дінодон червонопоясний[1], вовкозуб червонопоясний (Lycodon rufozonatus)[2] — вид змій родини полозових (Colubridae). Один із 81 виду роду вовкозубів (Lycodon)[3]. Поширений у Південно-Східній Азії. Мешканець прибережних річкових та морських ландшафтів.

Опис

Загальна довжина сягає 160 см. Голова сплощена, тулуб кремезний, хвіст короткий. Навколо тулуба є 17 лусок. Черевних щитків — 185—204, підхвостових — 57—83 пари. Анальний щиток не розділений.

Забарвлення верхньої сторони тулуба коралово-червоного або жовтого кольору. На спині більше 50 широких темно-бурих поперечних смуг, ширина яких більше проміжків між ними. На хвості 23 таких смуги, а з боків тулуба рядок темно-бурих плям. Голова зверху чорна, без плям. Верхньогубні щитки помаранчеві, лише 6 й 7 мають чорне забарвлення. Щитки верхньої сторони голови зі світлим краєм. Черево жовтувате або світло-помаранчеве.

Поширення

Ареал охоплює східну частину Китаю, острови Тайвань, Цусіма (Японія), Північну Корею, Північний В'єтнам, Лаос, Приморський край Росії[2][4].

Спосіб життя

Населяє лісові місцевості, береги водойм. Активний вночі. Ховається в ущелинах, тріщинах у ґрунті.

Живиться рибами, амфібіями, ящірками, зміями, пташенятами. При захисті випускає з анального отвору речовину з дуже неприємним запахом.

Дінодон червонопоясий належить до яйцекладних плазунів. Самиця відкладає до 8 яєць.

Систематика

Станом на 2024 рік описано 2 підвиди[2]:

  • Lycodon rufozonatus rufozonatus;
  • Lycodon rufozonatus walli.

Примітки

  1. ↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 169.
  2. ↑ а б в The Reptile Database: Lycodon rufozonatus
  3. ↑ The Reptile Database: Lycodon
  4. ↑ Lycodon rufozonatus у Червоному списку МСОП

Література

  • Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 139). — ISBN 5-98092-007-2
  • Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР / Под ред. А. Г. Банникова. — М. : Мысль, 1971. — 303 с. (с. 214).
  • Земноводные и пресмыкающиеся. Энциклопедия природы России / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С. и др. — М. : АБФ, 1998. — 576 с. (с. 452—453). — ISBN 5-87484-066-4
  • Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г. и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 260)
  • Орлова В. Ф., Семенов Д. В. Природа России: Жизнь животных. Земноводные и пресмыкающиеся. — М. : Издательство АСТ, 1999. — 480 с. (с. 406—408). — ISBN 5-237-01809-2
  • Maslov, Dmitri A.;Kotlobay, Anatoly A. 1998. Geographic Distribution. Dinodon rufozonatum Herpetological Review 29 (2): 111—112

Посилання