Дунайське зледеніння

Дунайське зледеніння — зледеніння, що відбувалося в четвертинному періоді, відноситься дослідниками до початку плейстоцену або кінця пліоцену (близько 1,5—1,8 млн років тому)[1]. Воно не входить у традиційну схему чотирьох льодовикових епох Альп Альбрехта Пенка. Було виділене німецьким геологом Бартелем Еберлем у 1928 році[2] і назване на честь Дунаю[3]. Дунайське зледеніння є найдавнішим зледенінням Альп[2], докази якого є за межами регіону Іллер-Лех. Воно відбувалося після Бібер-дунайського потепління[en] і до Дунай-гюнцського потепління[en].

Характеристика

Перед виділенням його в якості окремого зледеніння, льодовикові відкладення відносились дослідниками до так званого Міндельського зледеніння[de]. Відділення Дунайського зледеніння від більш раннього Біберського і більш пізнього Гюнцського було зроблено на основі аналізу розташування зандрів.

Як і інші, більш ранні гляціали Альп, важко точно охарактеризувати місце Дунайського зледеніння в схемі альпійських зледенінь. Згідно Хаббе (2007), його, ймовірно, можна прирівняти до комплексу Менапіум голландської схеми зледенінь (відповідає Пінауському зледенінню в Північній Німеччині). Це твердження не доведене, проте якщо воно виконується, то Дунайське зледеніння відповідає етапам MIS 26-28 ізотопної хронології[4], тобто приблизно 950 000-1 000 000 років тому[5].

Під час Дунайського зледеніння, ймовірно вся альпійська область була покрита льодом, з якого окремі нижні кінці льодовиків виходили на передгір'я. Дуже різні часові класифікації, засновані на скам'янілостях, свідчать про те, що льодовикові гравійні тераси утворилися за кілька етапів[4].

Залишки нижньої гравійної тераси Дунайського зледеніння складаються головним чином з сильно вивітреного гравію з Вапнякових Альп і знаходяться в основному на високих зандрах в області Іллер-Лех.

Примітки

  1. ↑ Дунайское оледенение // Большой Энциклопедический словарь. 2000.
  2. ↑ а б Оледенение дунайское // Геологический словарь: в 2-х томах. — М.: Недра. Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др.. 1978.
  3. ↑ Barthel Eberl: Die Eiszeitenfolge im nördlichen Alpenvorlande — Ihr Ablauf, ihre Chronologie auf Grund der Aufnahme im Bereich des Lech — und Illergletschers. Filser, Augsburg 1930.
  4. ↑ а б Habbe 2007, S. 72 f.
  5. ↑ Lorraine E. Lisiecki, Maureen E. Raymo: A Plio-Pleistocene Stack of 57 Globally Distributed Benthic δ18O Records. In: Paleoceanography. Band 20, 2005 (pdf-Datei; 1,1 MB).

Література

  • K. A. Habbe, unter Mitarbeit von D. Ellwanger und R. Becker-Haumann: Stratigraphische Begriffe für das Quartär des süddeutschen Alpenvorlandes. In: T. Litt im Auftrag der Deutschen Stratigraphischen Kommission 2007 (Hrsg.): Eiszeitalter und Gegenwart/Quaternary Science Journal. 56, No. 1/2. E. Schweizerbart'sche Verlagsbuchhandlung (Nägele und Obermiller), ISSN 0424-7116, S. 66-83, doi:10.3285/eg.56.1-2.03.
  • T. Litt et al.: Das Quartär in der Stratigraphischen Tabelle von Deutschland 2002. In: Newsletters in Stratigraphie. Band 41, Nr. 1-3. Berlin, Stuttgart, S. 385—399 (Erläuterungen; pdf-Datei, 124 kB und Tabelle; pdf-Datei, 182 kB).