Довжина птаха становить 23 см. У самців верхня частина тіла коричнева, голова і горло сизі, нижня частина тіла блідо-коричнева, боки біль темні, живіт і гузка білуваті. Махові пера темно-сірі, нижні покривні пера крил сірі або білуваті. Хвіст темно-сірий, крайні стернові пера на кінці білі. Лапи блідо-рожевувато-коричневі, дзьоб зверху сірий, знизу жовтуватий. Самиці мають більш тьмяне забарвлення, голова у них більш коричнева, горло бліде.
Поширення і екологія
Бліді дрозди гніздяться на Далекому Сході Росії (Приморський і Хабаровський край), на північному сході Китаю (Хейлунцзян, Цзилінь, Ляонін) та на Корейському півострові. Взимку вони мігрують на південь Китаю (на південь від Янцзи, на захід до Гуйчжоу і південно-східного Юньнаня), на південь Кореї, до центральної і південної Японії та на Тайвань. Популяції, що гніздяться на півдні Кореї, є осілими. Бліді дрозди живуть в широколистяних, мішаних і хвойних лісах, на полях, в парках і садах. Вони живляться комахами, павуками, плодами і насінням. Сезон розмноження триває з травня по серпень, в Росії переважно з травня по червень, в Китаї з травня по липень, в Кореї з червня по липень.
↑Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 02 червня 2022.
Джерела
Brazil, Mark A. (1991) The Birds of Japan. Christopher Helm, London.
Lee, Woo-Shin, Koo, Tae-Hoe & Park, Jin-Young (2000) A Field Guide to the Birds of Korea. LG Evergreen Foundation, Seoul.
MacKinnon, John & Phillipps, Karen (2000) A Field Guide to the Birds of China. Oxford University Press, Oxford.
.jpg)
.jpg)
