Доротея-Шарлотта народилась 28 листопада 1661 року в Ансбаху. Вона була четвертою дитиною та другою донькою в родині маркграфа Бранденбург-Ансбаського Альбрехта II та його другої дружини Софії Маргарити Еттінген-Еттінгенської. Дівчинка мала старших братів Йоганна Фрідріха та Альбрехта Ернста і сестру Луїзу Софію. Згодом в сім'ї з'явилася ще одна донька, яку назвали Елеонора Юліана.
Мати померла 1664 року. Батько пішов з життя три роки потому. Правителем маркграфства став 13-річний Йоганн Фрідріх. Але оскільки він був неповнолітнім, управління в країні здійснювалося регентською радою, очолюваною курфюрстом Бранденбургу Фрідріхом Вільгельмом I.
У 26 років Доротея Шарлотта вийшла заміж за 19-річного ландграфа Гессен-Дармштадтського Ернста Людвіга. Весілля відбулося 1 грудня 1687 року в Дармштадті. У подружжя народилося п'ятеро дітей.
Доротея притримувалася пієтизму — течії в лютеранстві, що надавала особливої значущості особистому благочестю та відчуттю постійного перебування під божим наглядом. В перші роки шлюбу вона впливала на державну політику на користь пієтистів. Ставши покровителькою Філіпа Якоба Шпенера, ландграфиня разом з ним просувала пієтизм при дворі та місцевому університеті. Ернст Людвіг цьому не протидіяв, але після смерті дружини, відринув від подібних справ.
Доротея Шарлотта померла 15 листопада 1705 року, два тижні не доживши до свого 44-річчя. На цю сумну подію вперше лунав срібний дзвін Білої вежі[de] дармштадтського палацу. Була похована у «Stadtkirche»Дармштадта.[1]
Родина
У подружжя народилося п'ятеро дітей:
Доротея Софія (1689—1723) — дружина принца Йоганна Фрідріха Гогенлое-Нойнштайн-Ерінгенського, мала двох синів та шість доньок;
_-_Elizabeth,_Electress_of_Brandenburg.jpg)
.jpg)
