Дмитрієвський Олексій Опанасович
Народився	23 березня (4 квітня) 1856 або 1856[1] Астраханська губернія, Російська імперія
Помер	10 серпня 1929(1929-08-10) Ленінград, РСФРР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	історик церкви, візантолог, викладач університету
Alma mater	Астраханська духовна семінарія
Галузь	історія, візантологія[2] і історія християнства[2]
Заклад	Петербурзька академія наук
Членство	Академія наук СРСР Петербурзька академія наук

Дмитрієвський Олексій Опанасович (нар. 23 березня (4 квітня) 1856(18560404), Астрахань — 10 серпня 1929, Санкт-Петербург) — історик-літургіст, знавець грецької палеографії та книгарства. Член Петербурзької АН (1903), почесний член Київської (1907), Казанської (1912), Петербурзької та Московської (1914) духовних академій. Член-кореспондент АН СРСР (1923).

Народився в Астрахані у родині священика. Закінчив Астраханську духовну семінарію та Астраханську духовну академію.

З 1883 року — асистент кафедри літургіки Київської духовної академії, з 1896 року — професор. Здійснив низку поїздок до Греції, Стамбула, Близького Сходу, країн Західної Європи, де вивчав давньогрецькі рукописи. Автор класичних праць із літургіки та описів грецької богослужбової літургіки. Останні роки життя провів у Ленінграді, викладав у Богословській школі. Особистий архів і колекція рукописів зберігаються в Санкт-Петербурзі (Бібліотека Російської АН, Російська національна бібліотека).

Помер у Ленінграді.

• Чернухін Є. К. Дмитрієвський Олексій Опанасович [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – C. 135–136. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про історика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) — ISBN 978-5-85803-225-0
   d:Track:Q17982241d:Track:Q17982434d:Track:Q17982386d:Track:Q656
2. ↑ ^{а б} Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863