PROFILPELAJAR.COM

Дмитрієв Едуард Дмитрович
Дмитрієв Едуард Дмитрович
Дата народження	27 червня 1937
Місце народження	Ровеньки, Ворошиловградська область, УРСР
Дата смерті	30 листопада 2017 (80 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Громадянство	СРСР→ Україна
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія	телережисер, кінорежисер, сценарист
Кар'єра	1965—1992
Членство	Національна спілка кінематографістів України
IMDb	ID 8035565

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дмитрієв.

Дмитрієв Едуард Дмитрович (1937—2017) — радянський і український телережисер, кінорежисер, сценарист. Член Національної спілки кінематографістів України.

Життєпис

Народився 27 червня 1937(19370627) р. у м. Ровеньки Ворошиловградської обл.

Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1971). Працював на Іркутській і Кримській студіях телебачення.

З 1978 р. — на студії «Укртелефільм».

У 1979 році закінчив Вищі режисерські курси, майстерня Еміля Лотяну^[1].

Пішов з життя в Києві 30 листопада 2017 на 81 році^[2].

Фільмографія

Створив стрічки:

«Батарея, вогонь!» (1965, Диплом І Всесоюзного кінофестивалю в Києві)
«Звичайний рейс» (1965, авт., реж. і оп. Диплом Міжнародного кінофестивалю, Рига)
«Кримський заповідник» (1966. Диплом зонального огляду в Тбілісі)
«Ювілейна осінь» (1967)
«Кіммерія» (1968)
«Чотири інтерв'ю про троянду» (1969)
«Подруги» (1970)
«Під крилом завжди море» (1971)
«Належить народові»
«Біла дача»
«Гурзуф»
«Караби-Яйла» (1972)
«Літо в Ішуні» (1973)
«Репортаж про молоко» (1974)
«Лісова рапсодія»
«Вогненні роки Керчі» (1975)
«Початок»
«Крила» (1976)
«Севастопольські куранти»
«Розкажу вам про Марію» (1977)
«Серед скель»
«Паркан з блакитним оком» (1978)
«Хто ходить по колоді» (1979)
«Про Київ з посмішкою» (1980)
«Іван Франко» (1981)
«Уклін красі» (1982)
«Компаньйони» (1983)
«Мати» (1983)
«Розповідь барабанщика» (1985)
«Остання електричка» (1986, к\м)
«Відрядження» (1988, 3 а)
«Червоне вино перемоги» (1990)
«Вікно навпроти» (1991, співавт. сцен.)
«Ну ти й відьма...» (1992, співавт. сцен.) та ін.