Народився у Чернігові в родині шляхтичівРусобтовських-Могилянських. Закінчив Чернігівську гімназію, потім Чернігівський педагогічний інститут.
Від 1925 року жив у Києві, 1930 року переїхав до Харкова. Працював журналістом у газетах і журналах «Пролетарська правда», «Знання», «Піонерія», «Соціялістична Харківщина».
Заарештований НКВС 28 січня 1938 року. 25 лютого засуджений до розстрілу. Страчений у в'язниці 28 лютого 1938 року, ймовірно в Московській області. Реабілітований 14 березня 1958 року.[1]
Творчість
Поет, прозаїк. Дебютував 1918 року на сторінках чернігівської земської газети.
Твори вміщено у збірниках «Голод» (Чернігів, 1919), «Квартали» (Харків, 1924). Вірші і оповідання друковано в журналах «Глобус», «Життя і революція», «Нова громада» (усі — Київ), «Всесвіт», «Кіно», «Літературний ярмарок», «Червоний шлях» (усі — Харків), «Селянське життя» (Чернігів), газетах «Література, наука, мистецтво» (Харків), «Кооперація голодаючим», «Чернігівська земська газета», «Чернігівщина», ін.
Перекладав українською мовою твори Антона Чехова.
Підготував збірку віршів «Чорний парус», яка так і не побачила світ.