PROFILPELAJAR.COM

Загальна інформація
Дистрикт
Дистрикт Краків нім. Distrikt Krakau, пол. Dystrykt krakowski
Інші назви	Краківський дистрикт
Входила до складу	Генеральної губернії ( Третій Райх)
Сучасна локація	Малопольське воєводство, Підкарпатське воєводство, Свентокшиське воєводство (Піньчовський повіт), Сілезьке воєводство (Заверцянський повіт)
Період уживання топоніма	1939—1945
Населення	3 482 124^[1] (поляки, євреї, українці)
Площа	29 921 км²^[1]
Розташування на карті

Адміністративна карта дистрикту Краків
Держави на території історичної області
Раніше: Друга Річ Посполита	(1918—1939)
Опісля: Польща	(1945—донині)

Дистрикт Краків (нім. Distrikt Krakau, пол. Dystrykt krakowski) — адміністративно-територіальна одиниця Генерального губернаторства з 26 жовтня 1939 до 18 січня 1945^[2].

Населення дистрикту в 1943 році становило близько 4 млн осіб.^[3]

Історія

Дистрикт Краків утворено 26 жовтня 1939 року на землях Малопольщі після окупації Польщі нацистською Німеччиною. Він виник у межах двох міжвоєнних польських воєводств, охоплюючи більшість території Краківського (міський повіт Краків і земські (сільські) повіти за винятком Б'яльського, Живецького та більшої частини Вадовицького і Хшановського) та західну частину Львівського воєводства (Бжозовський, Ланьцютський (крім північно-східного краю), Кольбушовський, Коросненський, Переворський, Перемиський, Ряшівський, Стшижувський, Сяніцький, південна частина Ярославського, дві третини Нисківського і більшість Тарнобжезького повітів).

Станом на 1 січня 1945 року Краківський дистрикт складався з 13 округів — одного міського (нім. Stadtkreis) і 12 земських (нім. Landkreis або нім. Kreishauptmannschaft):

міський округ Краків (нім. Stadtkreis Krakau)
крайсгауптманшафт Дембіца (нім. Kreishauptmannschaft Dębica), куди входили Дембицький, Мелецький та частина Тарнобжезького повітів
крайсгауптманшафт Кракау (нім. Kreishauptmannschaft Krakau-Land), куди входили Бохенський, Краківський, Мисленицький та частина Вадовицького і Хшановського повітів
крайсгауптманшафт Кросно (нім. Kreishauptmannschaft Krosno), куди входили Коросненський та частина Ясельського і Сяніцького повітів
крайсгауптманшафт Мєхув (нім. Kreishauptmannschaft Miechów), куди входили Меховський та частина Заверцянського, Олькуського і Піньчовського повітів
крайсгауптманшафт Ной-Маркт (Дунаєць) (нім. Kreishauptmannschaft Neumarkt (Dunajec)), куди входили нинішні Новотарський, Суський і Татшанський повіти
крайсгауптманшафт Ной-Сандец (нім. Kreishauptmannschaft Neu-Sandez), куди входили нинішні Новосондецький повіт і Лімановський повіти
крайсгауптманшафт Перемишль (нім. Kreishauptmannschaft Przemysl), куди входили Перемишльський та частково Ярославський повіти
крайсгауптманшафт Райхсгоф (нім. Kreishauptmannschaft Reichshof), куди входили Ряшівський і Кольбушовський повіти
крайсгауптманшафт Санок (нім. Kreishauptmannschaft Sanok)
крайсгауптманшафт Тарнів (нім. Kreishauptmannschaft Tarnow)
крайсгауптманшафт Ярослау (нім. Kreishauptmannschaft Jaroslau), куди входила частина Ярославського, Перемиського, Ланьцютського та Нисківського повітів
крайсгауптманшафт Ясло (нім. Kreishauptmannschaft Jaslo), куди входили нинішні Горлицький та частина Кросненського і Ясельського повітів^[4]

Керівництво

На чолі дистрикту стояв губернатор (з 1941 р. — начальник дистрикту (нім. Distriktschef)). Місцем перебування губернатора був Палац Потоцьких на краківській площі Ринок, яка за нацистської окупації називалася «Площа Адольфа Гітлера».

Губернатори дистрикту

Отто Вехтер (26 жовтня 1939 — 22 січня 1942)
Ріхард Вендлер (15 лютого 1942 — 26 травня 1943)
Людвіг Лозакер (26 травня 1943 — грудень 1943)
Курт фон Бургсдорф (грудень 1943 — січень 1945)^[4]

Начальники поліції і СС

Карл Цех (24 листопада 1939 — 1 жовтня 1940)
Ганс Шведлер (1 жовтня 1940 — 4 серпня 1941)
Людвіг Лозакер (4 серпня 1941 — 1 березня 1943)
Теобальд Тір (1 березня 1944 — січень 1945)^[4]

Польська адміністрація

На території дистрикту діяла польська підпільна адміністрація — правонаступниця Краківського воєводства^[5].

Див. також

Краківське гетто

Примітки

↑ ^а ^б Василь Офіцинський. Дистрикт Галичина
↑ 18 січня 1945 — дата захоплення Кракова Червоною Армією.
↑ Josef Bühler. Das Generalgouvernement, seine Verwaltung und seine Wirtschaft: Sammlung von Vorträgen der ersten wissenschaftlichen Vorträgsreihe der Verwaltungsakademi des Generalgouvernements. Verwaltungs Akademie. Burgverlag, 1 березня 1943; «Distrikt Krakau mit etwa 4 Millionen und Warschau mit 3,3 Millionen folgen. Die Distrikte Radom und Lublin schließen sich mit 2,9 und 2,3 Millionen an.» с. 33.
↑ ^а ^б ^в Distrikt Krakau [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ Polska Podziemna Delegatura Rządu na Kraj. Okręgowa Delegatura - Kraków. Процитовано 20 січня 2013.

Посилання

Список повітів (округ) [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
Список населених пунктів дистрикту (нім.)

Джерела

Markus Roth, «Herrenmenschen. Die deutschen Kreishauptleute im besetzten Polen — Karrierewege, Herrschaftspraxis und Nachgeschichte», Göttingen 2009. (нім.)