Dancing the Haymakers' Jig at an Irish ceili (Виконання Haymakers' Jig (дослівний переклад — джига сінозаготівельників; довгий танець для п'яти пар), яка є традиційним ірландським народним танцем)
Джига (ірл.port) вид швидкого народного танцю у складного метру та супровідна мелодія. Він виник у 16 столітті в Англії, і швидко прижився на континенті, де згодом став останнім штрихом танцювальної сюїти зрілогобароко (французьке gigue; італійське та іспанське giga).[1] Сьогодні найбільше асоціюється з ірландською танцювальною музикою. Першочергово джиги були у дводольному[en]складному метрі, (e.g., 12/8), але згодом були адаптовані до інших музичних розмірів, за якими вони часто класифікуються за групами, включаючи лайт-джиги, сліп-джиги, сингл-джиги, дабл-джиги та требл-джиги.
Походження
Клоун Єлизавети Вілл Кемпе[en] танцює джигу з Норвіча до Лондона у 1600
Термін джига, ймовірно, походить від французького giguer, що означає 'стрибати' або італійського giga.[2] Був відомий у 16 столітті в Англії, часто у розмірі 12/8, і слово джига використовувалось як танцювальна вистава[en] у спектаклях 16 століття.[3] Пізніше танець почав асоціюватись з музикою у розмірі 6/8 , і сліп-джигами 9/8 .[4]
Ірландія і Шотландія
Протягом сімнадцятого століття танець запозичили у Ірландії та Шотландії, де він набув загального поширення, тепер джига найбільше асоціюється саме з цими країнами.[5] Джига друга за популярністю серед традиційних ірландських танців (перше місце займає ріл; вона також популярна але менш поширена серед Шотландських кантрі-танців. У Ірландській традиції досить часто дві або більше джиг об'єднувались у сет, виконуюючись з або без перерви.
Лайт джиги
Ірландські степовки «hard shoes»
Лайт-джига найшвидша з усіх джиг, виконується у гілах (софтах)[en], і виконується у 6/8. Ноги виконавця рідко надовго затримуються у повітрі, оскільки кроки швидкі, зазвичай у швидкості 116 на фешах[en]. Існує кілька типів кроків у лайт-джигах, які відрізняються залежно від школи, але один крок є майже стандартним у всіх школдах. Відомий як «rising step» (зростаючий крок), або райз і грайнд. Фраза цього руху звучить так: «хоп, хоп бек, хоп бек 2-3-4.»[6]
Сліп джиги
Сліп джиги виконуються у 9/8. Через довший метр вони довші за ріли та лайт-джиги, з тією ж кількістю тактів.[7] Танець виконується високо на кінчиках пальців, і вважається «балетом ірландських танців» через граціозні рухи, якими виконавець ніби ковзає. На фешах виконуються у швидкості 112.
Сингл джиги
Сингл-джиги не слід плутати зі слайдами, вони найменш поширені із джиг, виконуються у гілах (софтах)[en], у 6/8 або рідше у 12/8.
Хоп джиги
Термін хоп-джига є дещо спірним, оскільки дехто так називає сингл-джиги,[8] ,а інші мають на увазі мелоію 9/8 (e.g., Francis O'Neill[9]).
Серед останнх, дехто не відрізняє її від сліп-джиги, хтось відносить термін до її варіації з особливими характеристиками, зокрема акцент на 1/4 — 1/8 пар.[8]
Требл джиги
Требл джиги (також Хард або Хеві джига) виконуються в хардах, також під 6/8 . Характеризуютьсч притопами, треблами і кліками. Багато сетових танців виконуються у тому ж розмірі що й требл джига, наприклад Drunken Gauger, Blackthorn Stick, The Three Sea Captains, і St Patrick's Day.
↑Randell, D. M., ed., The New Harvard Dictionary of Music. Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 2001, pp. 430, 421.
↑Ling, J.; Schenck, L. & R., A History of European Folk Music. Woodbridge: Boydell & Brewer, 1997, p. 194.
↑Wilson, C. R. & Calore, M., Music in Shakespeare: a dictionary (Continuum International, 2005), p. 233.
↑Lee, J. & Casey, M. R., Making the Irish American: History and Heritage of the Irish in the United States. New York: New York University Press, 2006, p. 418.
↑Raven, Michael, ed., One Thousand English Country Dance Tunes; 2nd ed. Market Drayton: Michael Raven, 1999, p. 106.
