Детективний фільм (лат. detecteo — розкриття) — жанр основу якого складає розслідування злочину, зазвичай убивства. Більшість кінодетективів є екранізаціями літературних творів.

Першим фахівцем галузі, який з'явився на екрані, був Шерлок Холмс у стрічці «Шерлок Холмс спантеличений»^[en] (1900). Значний розвиток жанру зі складною сюжетною структурою розпочався з появою звуку. Із початком 40-х років популярності набув «крутий» детектив головним героєм якого, на відміну від класичного «інтелектуального», був цинічний одинак у світі корупції та насилля. Класикою нового підходу є стрічки «Мальтійський сокіл» (1941) Д. Г'юстона та «Великий сон» (1946) Г. Гоукса які стали екранізаціями Д. Гемметта і Р. Чандлера з їх героями — відповідно Семом Спейдом^[en] та Філіпом Марло^[en].

Детективний сюжет поступово став слугувати приводом для постановки соціальних проблем («Перехресний вогонь»^[en] 1947, Е. Дмитрика) та набував усе більшої жорстокості («Цілуй мене на смерть»^[en] 1955, Р. Олдріча).

Елементи детективу часто присутні у фільмах інших жанрів, насамперед у трилерах. Яскравим прикладом детектив-трилера зокрема є стрічка «Мовчання ягнят»^[1].

• Миславський В. Н. Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми / пер. з рос. С.В. Мірошніченко, ред. А.Ф. Парамонов. — Харків, 2007. — 328 с. — ISBN 966-8246-59-4.

Це незавершена стаття про кінематограф. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.