Андрій Державін
рос. Андрей Державин
Основна інформація
Дата народження	20 вересня 1963 (60 років)
Місце народження	Ухта, Комі АРСР, РРСФР, СРСР
Роки активності	1985 — дотепер
Громадянство	СРСР  Росія
Національність	росіянин
Професія	музикант співак композитор аранжувальник
Інструменти	фортепіано синтезатор гітара
Жанр	рок-музика, поп-музика
Псевдоніми	Державка
Колективи	«Сталкер» «Машина часу»
Лейбл	«Stalker records» «Sintez records»
Офіційний сайт(рос.)
Файли у Вікісховищі

Андрій Володимирович Державін (рос. Андрей Владимирович Державин; нар. 20 вересня 1963, Ухта, Комі АРСР, СРСР) — радянський російський музикант, співак, композитор, аранжувальник. Колишній лідер гурту «Сталкер» та клавішник «Машина часу» (2000-2017). Підписант листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну, фігурант бази «Миротворець»^[1]. Підтримав російське вторгнення в Україну.

Андрій Державін народився 20 вересня 1963 року в місті Ухта, Комі АРСР. Батько — Володимир Дмитрович Державін (нар. 24 липня 1942) уродженець Міаса Челябінської області, мати — Галина Костянтинівна Державіна (1937-2013), уродженка міста Енгельс Саратовської області. У Андрія Державіна є сестра Наталія Державіна (нар. 12 лютого 1971).

Закінчив музичну школу по класу фортепіано. Випускник Ухтинского індустріального інституту, єдиного на той момент вишу в місті. Грати у самодіяльних музичних гуртах почав зі шкільних років (клавіші, гітара).

7 липня 1985 року Державін разом зі своїм однокурсником Сергієм Костровим створив гурт «Сталкер». У той час до складу гурту входили: Андрій Державін — автор музики, клавішні інструменти, аранжування, вокал; Сергій Костров — автор текстів пісень та звукооператор; Олександр Чувашєв — ударні інструменти, бек-вокал; Віталій Ліхтенштейн — клавішні інструменти, бек-вокал. 17 липня 1985 року була записана перша пісня під назвою «Звёзды». Пізніше назву «Звёзды» було дано й першому магнітоальбому. У 1986 році гурт «Сталкер» був зарахований до штату Сиктивкарський філармонії, та розпочав гастролі по країні.

У 1989 році брав участь у записі альбому «Танцы на крыше» Олександра Кутікова. На початку 1990-х років працював музичним редактором у журналі «Комсомольськая жизнь», та був ведучим передачі «Шире круг».

У 1992 році гурт «Сталкер» розпався. Сергій Костров почав займатися власним проектом під назвою «Лолита», але пізніше знову почав співпрацювати з Андрієм Державіним. Їх остання спільна творчість, хіт диско-епохи під назвою «Не плачь, Алиса» був удостоєний нагороди конкурсу «Пісня року—90».

У 1990-х роках займався сольною кар'єрою. Державін написав композиції «Песня про брата» та «Чужая свадьба», за які отримав диплом лауреата конкурсу «Пісня року—94».

З 2000 по 2017 рік грав на клавішних у гурті «Машина времени»^[2].

У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну^[3]. Це було однією з причин звільнення з гурту «Машина часу»^[4].

Державін зі своєю дружиною Оленою (Шахутдінова, нар. 1964) познайомився ще в інституті. Ще під час навчання вони одружилися. У подружжя є син Владислав Державін (нар. 1986) — вокаліст, гітарист та засновник гурту «Stinkie», та дочка Ганна Державіна (нар. 2005).

• Заява діячів культури на підтримку дій Путіна в Україні та Криму

• Андрій Державін на сайті IMDb (англ.)
• Офіційний сайт Андрія Державіна [Архівовано 18 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
• Неофіційний сайт Андрія Державіна [Архівовано 16 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
• 1000 платівок — Андрій Державін(рос.)
• Фан-Сайт Андрія Державін та гурту «Сталкер» [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.)