PROFILPELAJAR.COM

Дачне
Дачне
	Петербурзький метрополітен
Загальні дані
Тип	наземна станція відкритого типу
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Дата відкриття	1 червня 1966 року — 5 жовтня 1977 о 13:00
Архітектор(и)	К. Н. Афонская
Виходи до	Трамвайний проспект

59°51′19″ пн. ш. 30°16′43″ сх. д. / 59.85528° пн. ш. 30.27861° сх. д. / 59.85528; 30.27861

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дачне.

1 Кіровсько-Виборзька лінія

Легенда

ТЧ-4 «Північне»

Оборотний тупик

Дев'яткіно

Громадянський проспект

Муринський струмок

Оборотний тупик

Академічна

задєл під СЗГ

Політехнічна

Площа Мужності

Дистанція «Розмиву»

Оборотний тупик

Нева

Технологічний інститут

Обвідний канал

Красненька

Оборотний тупик

«Дачне» (рос. Дачное) — ліквідована наземна станція Петербурзького метрополітену. Була тимчасовою кінцевою станцією Кіровсько-Виборзької лінії в період з 1 червня 1966 року по 5 жовтня 1977 року. Розташовувалася в Кіровському районі Ленінграда південніше станції «Автово».

Станція була відкрита 1 червня 1966 року. У зв'язку зі своїм тимчасовим статусом і з метою економії коштів була побудована наземною, розрахованою на прийом п'ятивагонних потягів, що експлуатувалися в той час на Кіровсько-Виборзькій лінії. Після переведення на початку 70-х років Кіровсько-Виборзької лінії на експлуатацію шестивагонних потягів, через нестачу довжини платформи висадка пасажирів з останнього вагона (по прибуттю) та наступна посадка у вагон здійснювалися тільки через двоє дверей. Свою назву станція отримала по мікрорайону Дачне, що інтенсивно забудовувався в ті роки. Вестибюль станції розташовувався на Трамвайному проспекті (в створі східного проїзду бульвару Новаторів).

Архітектура та оздоблення

«Дачне» — наземна станція відкритого типу з острівною платформою. Була виконана за проєктом архітектора К. Н. Афонської. Як платформа була використана заасфальтована залізобетонна плита шириною 8 м, перекрита двоконсольним навісом з типових ребрістрих плит. У міжреберному просторі навісу були встановлені ртутні газорозрядні лампи освітлення. Навіс спирався на один ряд залізобетонних колон, розташованих уздовж поздовжньої осі платформи з кроком 4 м (типовий проєкт). У північній половині платформи прямокутні колони в нижній частині були окільцьовані дерев'яними лавами для відпочинку пасажирів. У південному торці платформи розташовувався єдиний сходовий спуск, одна половина якого використовувалася для виходу в місто до Трамвайному проспекту, а друга — для входу на платформу з заскленого касового вестибюля.

Колійний розвиток

Станція з колійним розвитком — 4 стрілочних переводи, перехресний з'їзд і 2 станційні колії для обороту та відстою рухомого складу.

Станція була тупиковою і мала два станційні колії, що закінчувалися у Трамвайного проспекту, і виконаних у вигляді тупикового відгалуження від головних колій електродепо «Автово». З боку прибуття перед станцією розташовувався перехресний з'їзд . Потяги по черзі прибували на сусідні колії і після здійснення висадки та посадки пасажирів відправлялися назад з цих же колій.