PROFILPELAJAR.COM

Даріуш Мехрджуї
Даріуш Мехрджуї
داریوش مهرجویی
Народився	8 грудня 1939 ; Тегеран, Іран
Помер	14 жовтня 2023 (83 роки) ; Кередж, Іран ; ·колота рана
Країна	Імперська Держава Іран; Іран
Діяльність	режисер, сценарист, продюсер
Галузь	письмо і кінорежисураd
Alma mater	Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі (1964)
Знання мов	перська і англійська
Роки активності	1966 — 2023
Magnum opus	The Cowd
Брати, сестри	Zhila Mehrjuid
У шлюбі з	Вагідея Мохаммаді; Фаріар Джавагеріан
Нагороди	Берлінський кінофестиваль (1972, 1999)
IMDb	ID 0576529
	; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі ;

Даріуш Мехрджуї (перс: داریوش مهرجویی ‎; 8 грудня 1939, Тегеран — 14 жовтня 2023, Карадж^[5]) — іранський режисер, продюсер, сценарист і монтажер^[6].

Мехрджуї був одним із засновників іранського руху нової хвилі на початку 1970-х років. Його другий фільм, Корова, вважається першим фільмом цього руху. Більшість його фільмів натхненні літературою та адаптовано з іранських та іноземних романів і п'єс. 14 жовтня 2023 року був знайдений зарізаним на смерть разом зі своєю дружиною^[7].

Біографія

Ранні роки

Даріуш Мехрджуї народився в сім'ї середнього класу в Тегерані, Іран. Він виявляв інтерес до живопису, мініатюри, музики, гри на сантурі і фортепіано. Даріуш провів багато часу в кінотеатрах, зокрема, дивлячись американські фільми. У цей час Мехрджуї почав вивчати англійську мову для того, щоб краще насолоджуватися фільмами. Фільм, який справив найбільший вплив на нього в дитинстві був Викрадачі велосипедів (1948, реж. Вітторіо де Сіка). Хоча Мехрджуї виріс в релігійній сім'ї у віці 15 років, він сказав, що втратив свою віру в Бога^[8].

В 1959 році Мехрджуї переїхав до Сполучених Штатів, щоб навчитися в каліфорнійському університеті, Лос-Анджелес. 1964 року Мехрджуї почав свій власний літературний журнал Pars Review. Метою журналу була в тому, щоб принести сучасну перську літературу західним читачам. За цей час він написав свій перший сценарій. Мехрджуї повернувся до Тегерана в 1965 році^[8].

Повернувшись в Тегеран, Мехрджуї знайшов роботу як журналіст і сценарист. З 1966 по 1968 він був учителем у центрі вивчення іноземних мов, де викладав літературу та англійську мову^[8].

Рання кінокар'єра (1966—1972)

Даріуш Мехрджуї дебютував в 1966 році з фільмом Діамант 33, пародія на фільм з серії про Джеймса Бонда. Фільм не був успішним у фінансовому відношенні^[8]. Але його другий фільм, Корова, принесла йому національну і міжнародну популярність^[9]. Фільм Корова, символічна драма, яка розповідає про простого селянина і його майже міфічну прихильність до своєї корови. Фільм був завершений в 1969^[8].

Фільм Корова був заборонений протягом року з боку Міністерства культури та мистецтв, бувши одним з перших фільмів, які отримати державне фінансування в Ірані. Коли фільм нарешті вийшов 1970 року, він був високо оцінений і здобув премію Міністерства культури. У 1971 році фільм був контрабандним шляхом вивезений з Ірану і представлений на Венеціанському кінофестивалі, де став найбільшою подією фестивалю цього року^[10]. Він виграв міжнародну премію критиків у Венеції, а пізніше в тому ж році, Ентезамі виграв премію, як найкращий актор на Міжнародному кінофестивалі в Чикаго^[8].

Під час випуску Корови Мехрджуї був зайнятий створенням ще двох фільмів. В 1970 році він почав знімати Містер Наївність (Agha-ye Hallou), комедію в якому знімалися такі актори, як Алі Нассіріян та Еззатола Ентезамі. У фільмі Нассіріян грає простого, наївного сільського жителя, який їде в Тегеран, щоб знайти собі дружину^[8].

В 1971 році Містер Наївність був показаний на кінофестивалі в Тегерані, де виграв дві нагороди: за найкращий фільм і найкращу режисуру. Пізніше в тому ж році він був показаний на 7-му Московському міжнародному кінофестивалі^[8].

Цикл (1973—1979)

В 1973 році Мехрджуї почав знімати один з його найвідоміших фільмів, «Цикл», про чорний ринок переливання крові в Ірані. Щоб почати знімати фільм Даріуш повинен був отримати дозвіл у Міністерстві культури. Але через тиск з боку іранської медичної спільноти, знімання відклали на рік^[8].

Після закінчення знімання фільм ще протягом трьох років був заборонений Міністерством культури. В 1977 році він нарешті вийшов з допомогою адміністрації президента Картера, який домігся розширення прав інтелектуальної власності в Ірані. Прем'єра фільму відбулася в Парижі, де він отримав схвальні відгуки і був порівняний з фільмами Луїса Бунюеля «Забуті» і П'єра Паоло Пазоліні «Аккатоне»^[8].

Кінокар'єра після іранської революції (1979-теперішній час)

В 1981 році Мехрджуї і його сім'я переїхали в Париж і залишалися там протягом декількох років, разом з кількома іншими іранськими біженцями. За цей час він зняв повнометражний документальний фільм про поета Артура Рембо для французького телебачення, який в 1983 році був показаний на Венеціанському та Лондонському кінофестивалі. У 1985 році Мехрджуї і його родина повернулися в Іран і Даріуш відновив свою кінокар'єру в рамках нового режиму^[8].

Кінематографічний стиль і спадщина

Іранський кінематограф починається з Даріуша Мехрджуї, який представив реалізм, символізм, і чутливість художнього кіно. Його фільми мають деяку схожість з фільмами Роберто Росселліні, Вітторіо де Сіка та Сатьяджита Рая, але він також додав дещо притаманне лише Ірану.

З моменту виходу на екрани фільму Корова, Мехрджуї, поряд з Насером Таджваєм і Масудом Кіміаї, зіграв важливу роль у створенні іранського кінематографічного ренесансу, так званої «Іранської Нової хвилі».

Нагороди

Мехрджуї отримав 49 національних та міжнародних нагород, включаючи:

Золота раковина, Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні (1993)
Премія Г'юґо, Міжнародний кінофестиваль в Чикаго (1998)
Crystal Simorgh, Fajr International Film Festival (2004)

Література

Hamid Dabashi, Masters & Masterpieces of Iranian Cinema, 451 p. (Mage Publishers, Washington, DC, 2007); Chapter IV, pp. 107–134: Dariush Mehrjui; The Cow.