Гіпологія (грец."ὁ ἵππος" - кінь і "ὁ λόγος" - слово, наука) — наука про коней. Вивчає походження, анатомію, фізіологію, генетику, біологію розмноження, породоутворення, захворювання, годівлю та тренування коней. Гіпологія також вивчає історію культури верхової їзди і використання коней людьми.
Так як коні вже давно використовуються як свійські тварини, вони мають велике значення для багатьох людей та зумовили існування археологічних знахідок і давніх письмових згадок про конярство, коней, освіту і навчання коня та вершника:
Існує велика і зростаюча кількість археологічних доказів на користь гіпотези, що коні були вперше одомашнені в степах України, приблизно 4000-3500 до нашої ери. Розкопки вказують на Деріївку, як місцевість де вперше в історії людства був приручений кінь.[1][2][3]
Найбільш рання письмова згадка, яка збереглася, була написана конюхом Kikkuli в Мітанні в 14-му столітті до нашої ери. Ця робота описує підготовку і догляд за екіпажними (возовими) конями. Переклад технічних термінів залишається спірним.
Із середнього ассирійського періоду є тексти про тренування коней. Перша значна робота по кінному спорту була написана Ксенофонтом в 4-му столітті до нашої ери, де він описав верхову їзду. Ця робота досі є актуальною.
Перший старовинний європейський трактат про мистецтво верхової їзди який донині зберігся це Livro da ensinança de bem toda sela cavalgar, написаний в 1434-му Домом Дуарте I, королем Португалії, який був королем-філософом. Єдиний рукопис зберігся у бібліотеці Франсуа Міттерана.
В кінці 18-го століття кінська медицина в універсітетах Європи викладалась як частина дисципліни ветеринарної медицини і сьогодні також займає важливе місце. Трохи пізніше з'явилися, часто у зв'язку з ветеринарними інститутами, перші школи кування. В гіпології аналогом вислову про собак, також з'явився вислів про те що кінь є «один з найкращих друзів людини».
Тематика
Сьогодні гіпологія також охоплює історію видів тварин родини коневих, породи свійських коней (включаючи археологію, генний аналіз), конячу комплекцію (наприклад, рентгенологічні дослідження), і їх природну поведінку (польові дослідження), завжди з метою отримати важливу інформацію для практичного розуміння домашнього коня, його комплекції, медичних проблем або поведінку та проблеми під час їзди, оптимальну поставу людини (вершника). Історія культури їзди і використання коней людьми та історично-культурні відносини між людиною і конем також описуються і аналізуються.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2008. Процитовано 4 липня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 21 листопада 2009. Процитовано 4 липня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 4 липня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 4 липня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)