Гуров Кузьма Акимович

Гуров Кузьма Акимович
Народився1 (14) листопада 1901
Kozelsk Uyezdd, Калузька губернія, Російська імперія
Помер25 вересня 1943(1943-09-25) (41 рік)
Гусарка, район імені В. В. Куйбишева, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
·інфаркт міокарда
ПохованняДонецьк і Пам'ятник Гурову
Діяльністьвійськовослужбовець
Alma materВійськово-політична академія імені Ленінаd
УчасникГромадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Військове званнягенерал-лейтенант
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуров.
Пам'ятник Гурову в Донецьку

Гу́ров Кузьма́ Аки́мович (14 жовтня 1901, Панево Рудинської волості Козельського повіту Калузької губернії — 25 вересня 1943, село Гусарка Куйбишевського району Запорізької області) — генерал-лейтенант, член Військової ради Південного фронту, один з керівників оборони Сталінграда й звільнення Донбасу.

Біографія

У грудні 1919 року добровольцем пішов до 2-го Іркутського кавалерійський полку. Брав участь у боях разом із Колчаком. У 1920 році направлений до Забайкалля, в 1922 році — до Приморського краю. В 1936 році закінчив Військово-політичну академію в Ленінграді. З 1940 року керував Військово-педагогічним інститутом у Твері.

З початком Німецько-радянського військового конфлікту в часи Другої Світової війни став дивізіонним комісаром (29-та армія), потім членом Військової ради Сталінградського фронту, потім членом Військової ради Південного фронту. З 1942 одержав звання генерал-лейтенанта.

25 вересня 1943 року помер у селі Гусарка Куйбишевського району Запорізької області[1] від закупорки серцевої артерії[2].

Його серце було поховано в цьому селі[3]. Пізніше тут було встановлено гранітний обеліск на якому написано:

Тут поховане серце члена Військової ради Південного фронту генерал-лейтенанта Гурова Кузьми Акимовича (1901-1943)

Тіло було перевезено в Донецьк, де було поховано. В 1954 році на могилі Гурова був установлений пам'ятник Гурову.

Кузьма Акимович Гуров був нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора й медаллю.

На честь Кузьми Акимовича Гурова село, у якому він народився, було перейменована в Гурово. У лютому 1944 року один із проспектів Донецька був названий ім'ям Гурова.

Примітки

  1. ↑ за іншим джерелом [Архівовано 20 липня 2012 у Wayback Machine.] Гурова привезли на лікування в Донецьк, де він і помер
  2. ↑ Гуров Кузьма Акимович. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 19 січня 2013.
  3. ↑ Генерал-лейтенант Гуров. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 19 січня 2013.

Посилання