PROFILPELAJAR.COM

Анастасія Михаїлівна Гудимович
Анастасія Михаїлівна Гудимович;
сестра-жалібниця, зв'язкова, розвідниця
Загальна інформація
Народження	17 жовтня 1899; Вороніж, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть	28 серпня 1922 (22 роки); Київ
Громадянство	УНР
Військова служба
Приналежність	УНР
Війни / битви	Перша світова війна; Українсько-радянська війна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гудимович.

Анастасія Михаїлівна Гудимович (17 жовтня 1899, Вороніж — 28 серпня 1922) — українська підпільниця, зв'язкова штабу Армії Української Народної Республіки у Чернігівській губернії.

Жертва російсько-большевицького окупаційного терору.

Біографія

Походження та навчання

Народилася в селі Вороніж (тепер Шосткинський район Сумської області) у родині ремісника та козачки. З дитинства товаришувала з Марією Тарасенко. Навчалася у Київському університеті святого Володимира.

З відновлення української державности, у 1917 році активно включилася в українське громадське життя.

Згодом виконувала обов'язки сестри-жалібниці, зв'язкової та розвідниці при Дивізії Сірожупанників Армії УНР, потім була зв'язковою штабу Армії Української Народної Республіки з повстанцями Шосткинщини, Глухівщини та Конотопщини.

Зв'язкова при дивізії Сірожупанників

Протягом двох років виконувала обов'язки сестри-жалібниці, зв'язкової та розвідниці при Дивізії Сірожупанників Армії УНР, яка дислокувалась на Конотопщині і Кролевеччині. У добу Гетьманату Павла Скоропадського дивізія охороняла від більшовиків північні кордони України. Сірожупанна дивізія назву дістала від уніформи, яку носили солдати: короткий сірий жупан, сірі галіфе, сіра із сірим шликом шапка, на якій була уміщена синьо-жовта кокарда з тризубом. Армія була виснажена тифом і боями з переважаючими силами ворога. Марія виконувала небезпечні і відповідальні завдання, ризикуючии життям. Пізніше Анастасія разом з Марією Тарасенко була зв'язковою штабу Армії Української Народної Республіки з повстанцями Шосткинщини, Глухівщини та Конотопщини.

У Козачій Раді

На початку 1920 року, подолавши тисячу верст, добралась з подругою у Воронеж після дворічної невідомості. На початку 1920-х років на півночі теперішньої Сумщини діяло кілька повстанських загонів, деякі з них контролювали значну територію. Для координації дій таких загонів з урядом УНР було створено повстанком Козача Рада з центром у Києві. У жовтні 1921 року Анастасія вступила в Козачу Раду і разом з Марією Тарасенко стали зв'язковими штабу. Вони готували відповідних людей для великого повстання у слушний час. Взимку 1922 року в київському помешканні появився хлопець, « товариш із-за кордону». Як виявилося, то був провокатор.

У лютому 1922 року чекісти обступили будинок № 30 на Великій Підвальній у Києві, де на той час мешкав батько подруги Іван Тарасенко. На той час туди з'їхались на нараду члени «Козачої ради». Серед арештованих була Марія Тарасенко з чотирнадцятирічним братом і батьком.

Розстріл на Липках

У Витязі із Постанови про закінчення слідства у справі її участі у підпільній організації «Козача Рада» було зазначено, що цілком доведено, що «в 1919 році добровільно вступила в Петлюрівську армію, що в жовтні 1921 року вступила в Козачу Раду, що надавала свою квартиру під місце явок членів організації, що зв'язала Миколу Лозовика з членами Харківської організації, що приймала у себе на квартирі прибувших у підпілля з Румунії».

У ніч з 27 на 28 серпня 1922 року 82 особи на чолі із сотником Лозовиком, в тому числі Анастасія Гудимович та Марія Тарасенко зі своїм батьком були розстріляні на Липках у Києві. На Шосткинщині, Глухівщині та Конотопщині були проведені арешти місцевих підпільників.

Курінь імені Анастасії Гудимович

Джерела

Сумчани в боротьбі за волю. 10 біографій: збірка статей / Геннадій Іванущенко; Сумська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Державний архів Сумської області, Центр досліджень визвольного руху. — Вид. 2-ге, доопрац. — Суми: Мрія, 2016. — 191 с. — ISBN 978-966-473-209-0.
Повстанський рух 20-30 років XX ст. на Сумщині: збірник / Сумська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Державний архів Сумської області; авт.-упоряд. Г. М. Іванущенко. — Вид. 2-ге, доопрац. — Суми: Мрія, 2016. — 339 с. — ISBN 978-966-473-212-0.