Село Грушине знаходиться на річці Орілька, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Маслівка, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Кашпурівка, за 1 км — колишнє село Водяне. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат. На відстані 1,5 км знаходяться села Караченців і Водяне (нежиле), за 3 км знаходиться місто Первомайський. Через село проходить автомобільна дорога Т 2110.
Назва
Свою назву село Грушине скоріш за все отримало від імені Аграфени(Груші) Степанівни, дружини Михайла Семеновича Новохатського, який на той час отримав ці землі за службу в російській армії.
Історія
Після ліквідації Запорозької Січі землі сучасної сільської ради були розділені між Новоросійською губернією (сучасні Грушине, Кашпурівка, Маслівка, Караченцеве) та Слобідсько-Українською губернією (сучасні Калинівка, Високий). Під час першого розмежування між губерніями в 1776 році були вказані геометричні плани хутора Пархаївка (сучасна вулиця Первомайська до містка (село Грушине)) (ГАХО Ф.25, оп.38).
Крім того землі південніше Староукраїнської лінії стали роздавати офіцерам російської армії, які несли службу в фортецях цієї лінії. Такі землі отримав Михайло Семенович Новохатський, колезький радник і кавалер, курський і орловський пан. Разом із землею йому у володіння перейшли хутора Леотіївка, Пархаївка, Ново-Данилівка (сучасне с.Нове).
В 1776 році почалося заселення села Грушине дворовими з курського та орловського маєтків. Заселення проходило на правому березі річки Орілька, закладка маєтку почалося на височині. Друге переселення дворових було проведено Новохатським в 1782 році, про це свідчать «ревизские сказки» (ГАХО Ф.31, оп.141).
З 1780 по 1796 роки територія краю входила до складу Слов’янського повіту Катеринославського намісництва, а з 1796 року до складу Павлоградського повіту Катеринославської губернії. За наказом імператора Олександра І в 1825 році частина земель Павлоградського повіту відійшли до Зміївського повіту Слобідсько-Української губернії (з 1836 року Харківської).
Так 25 травня 1825 року відійшли панські володіння Новохатських Грушине та Ново-Данилівка до Зміївського повіту.
В 1826 році в селі Грушине був побудований шинок, який належав колезькому раднику М.І. Ковалінському (ГАХО Ф.194, оп.1, д.84, л.21).
На початку XIX сторіччя Новохатські в селі Грушине мали винокурний завод, який виробляв в рік 800 відер гарячого вина (горілки), вівчарний завод (ГАХО Ф.3, оп.97, д.42).
В 1841 році О. Новахатський переселяє з Орловської губернії своїх селян до села Грушине (ГАХО Ф.31, оп.141, д.208а).
Крім того, у Державному архіві Харківської області є документи про родину Новахатських, план маєтку в селі Грушине, коли воно перейшло в кінці ХІХ сторіччя землевласникам Кнабе, про родину Кнабе.
На військово-топографічній карті Шуберта 1860-х років село Грушине позначено як двухрядове через річку Орілька. Також вказана кількість дворів – 30. В селі працювала кузня.
В парафіяльній книзі Рождество-Богородичної церкви Олексіївської слободи в 1898 році вказані села Грушине і Пархаївка як єдине село, у якому 61 двір, 246 чоловічого та 238 жіночого населення.
У 1921 році село Грушине було перейменовано в Сахновське на честь голови Преображенського волвиконкому, який був вбитий 15 квітня 1921 року. В 1923 році Зміївським повітовим виконавчим комітетом ради робітників і селян постановою № 40/934 була створена Олексіївська волость, до якої увійшли сільські ради: Олексіївська, Бишкінська, Кореневська (Берекська), Єфремівська, Сівашська, Зелено-Булацелівська, Сахновська. До Сахновської с/р відносилися села Сахновське (Грушине) з кількістю мешканців 542, хутір Мар’ївка - 397, хутір Лозівський - 97, хутір Берецький - 70. Але назва Сахновське довго не протрималася, вже в протоколі засідання Грушинської сільської ради від 26.03.1926 року село має первину назву Грушине. В цьому ж протоколі було зазначено голову сільської ради Демиденка, секретар Кульбачний, голову сільськобудування Науменка.
На 1926 рік в селі існує бібліотека в якій 281 книга, 79 журналів, працюють гуртки політичний, сільськогосподарський, драматичний, хоровий, природничо-науковий. В селі працював приватний паровий млин, кузня.
В 1930 році в Грушинській сільській раді обліковується - 181 двір з них 151 двір в колгоспі. Колгоспники обробляли 1232 га ріллі з 1418 га які належали сільській раді.
В 1948 році в сільську раду входять два села Грушине і Кашпурівка які були об’єднані в колгоспи «Зернова фабрика» та «Червоний промінь».
В 1951 році після укрупнення колгоспів був створений один «імені Молотова», на той час до Грушинської сільської ради входили села: Грушине, Новий Свєт, Караченцеве.
В 1964 році після укрупнення колгоспів «40–я годовщина Октября».
Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини села Грушине;
Сільський будинок культури;
Сільська бібліотека;
Поштове відділення;
Грушинський НВК (навчально виховний комплекс);
Відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання територіального центра соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської громади
