Групер

Групер
Epinephelus malabaricus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Окунеподібні (Perciformes)
Родина: Серранові (Serranidae)
Підродина: Групери (Epinephelinae)
Рід: Групер (Epinephelus)
Bloch, 1793
Види

Див.текст

Посилання
Вікісховище: Epinephelus
ITIS: 167694
NCBI: 94231
Fossilworks: 36028
Epinephelus bruneus
Epinephelus fasciatus
Epinephelus fuscoguttatus
Epinephelus lanceolatus
Epinephelus maculatus
Epinephelus malabaricus

Групер, або Мероу (Epinephelus) — рід риб родини Серранові (Serranidae). Вони зустрічаються в усіх тропічних і субтропічних морях. Налічують близько 90 видів.

Опис

Довжина і маса риб коливається від 20 см і 100 г, до більше 2,5 метрів і масою більше 450 кг. У водах тропічної частини Індійського і Тихого океанів мешкає велетенський групер ''Epinephelus lanceolatus'' довжиною 270 см і вагою 400 кг В західній частині Тихого океану водиться групер Epinephelus itajara, 250 см завдовжки і вагою 455 кг. Це переважно великі риби, що мають масивне, злегка стисле з боків тіло і дещо сплюснуту зверху вниз голову. Луска дрібна, зазублена, щільно сидить. Нижня щелепа зазвичай сильно видасться вперед і має одну або декілька пар сильних зубів, на верхній щелепі розташовані також зуби (частіше всього одна пара). Передкришка сильно зазублена. Рідкісні короткі і товсті зяброві тичинки покриті гострими дрібними шпильками, які можуть поранити руку, якщо рибу узяти голою рукою під зябра. Забарвлення груперів, як правило, дуже яскраве і різноманітне, типове для мешканців коралових рифів, в яких вони зазвичай тримаються.

Поведінка

Хижаки. Їх верхня губа прикріплена до голови за допомогою зв'язок і шкірних складок, і коли риба опускає нижню щелепу, рот набуває форми трубки, яка засмоктує здобич. Живляться дрібними акулами, рибою, омарами, скатами, молодими морськими черепахами. Групери ніколи не утворюють зграй, а тримаються самостійно, підстерігаючи здобич в засідці. Найбільша кількість видів цього роду (близько 50) мешкає в Індійському і Тихому океанах. Більшість з них цінні промислові риби, хоча у деяких індоокеанських видів м'ясо отруйне. Причина цього явища досі повністю не з'ясована.

Значення

Ловлять груперів переважно гаковими знаряддями лову: вудками, ярусами; рибалки країн Азії і Африки добувають їх також остенями і списами. Особливо успішний промисел великих смугастих груперів (Е. fasciatus, Е. diacanthus) здійснюється біля берегів Північно-західної Індії, де їх лов здійснюється з невеликих моторних або вітрильних суден на відстані 5-10 км від берега в районі підводних скель або коралових рифів. Те, що більшість груперів мешкають серед каменів і коралів, не дозволяє добувати їх у великих кількостях тралами.

Види

Примітки

  1. ↑ Osbeck, P. 1765. Reise nach Ostindien und China. German translation by J. G. Georgius. J. C. Koppe, Rostock. Reise nach Ostindien und China.: i-xxvi + 1-552 + 25-p. index, Pls. 1-13.(нім.)
  2. ↑ Saint-Hilaire Geoffroy E. 1817. Poissons du Nil, de la mer Rouge et de la Méditerranée. A: Description de l'Egypte, … Histoire Naturelle. Poissons du Nil, de la mer Rouge et de la Méditerranée. v. 1. Pls. 18-27.(фр.)
  3. ↑ Boulenger G.A. Descriptions of six new perciform fishes from the coast of Natal // Annals of the South African Museum. — 1903. — Vol. 3, pt 3. — P. 63-67, Pls. 2-7.(англ.)
  4. ↑ Bleeker P. Zesde bijdrage tot de kennis der ichthyologische fauna van Amboina // Natuurkundig Tijdschrift voor Nederlandsch Indië. — 1855. — Vol. 8. — S. 391–434.(нід.)
  5. ↑ Valenciennes, A. 1837–1844. Ichthyologie des îles Canaries, ou histoire naturelle des poissons rapportés par Webb & Berthelot. A: P. B. Webb & S. Berthelot. Histoire naturelle des îles Canaries. París, 1835–1850. Ichthyologie des îles Canaries, ou histoire naturelle des poissons rapportés par Webb & Berthelot. v. 2 (pt 2): 1-109, 26 pls.(фр.)
  6. ↑ а б в г Cuvier, G. & A. Valenciennes. 1828. Histoire naturelle des poissons. Tome second. Livre Troisième. Des poissons de la famille des perches, ou des percoïdes. Historie naturelle des poissons. Tome Sixième. v. 2: i-xxi + 2 pp. + 1-490, Pls. 9-40.(фр.)
  7. ↑ Allen , G.R. i Robertson, D.R., 1999, Epinephelus clippertonensis, a new species of serranid fish from the tropical eastern Pacific., Revue Francaise de Aquariologie, 26:11-15.(англ.)
  8. ↑ а б Bloch, M. E. 1790. Naturgeschichte der ausländischen Fische. Berlin. Naturgeschichte der Ausländischen Fische. v. 4: i-xii + 1-128, Pls. 217–252.(нім.)
  9. ↑ Hamilton, F. [Buchanan] 1822. An account of the fishes found in the river Ganges and its branches. Edimburg & Londres. An account of the fishes found in the river Ganges and its branches.: i-vii + 1-405, Pls. 1-39.(англ.)
  10. ↑ Steindachner, F. 1878. Ichthyologische Beiträge. VI. [Subtitles i-x.]. Sitzungsberichte der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften. Mathematisch-Naturwissenschaften Classe. v. 77 (1. Abth.): 379–392, Pls. 1-3.(нім.)
  11. ↑ Richardson, J. 1846. Report on the ichthyology of the seas of China and Japan. Report of the British Association for the Advancement of Science 15th meeting [1845]: 187–320.(англ.)
  12. ↑ Günther, A. 1876. Remarks on fishes, with descriptions of new species in the British Museum, chiefly from southern seas. Annals and Magazine of Natural History (Series 4) v. 17 (núm. 101): 389–402.(англ.)
  13. ↑ а б в Forsskål, P. 1775. Descriptiones animalium avium, amphibiorum, piscium, insectorum, vermium; quae in itinere orientali observavit… Post mortem auctoris edidit Carsten Niebuhr. Hauniae. Descriptiones animalium quae in itinere ad Maris Australis terras per annos 1772 1773 et 1774 suscepto, …: 1-20 + i-xxxiv + 1-164, map.(лат.)
  14. ↑ Lacepède, B. G. E. 1802. Histoire naturelle des poissons. Historie naturelle des poissons. Tome Sixième. v. 4: i-xliv + 1-728, Pl. 1-16.(фр.)
  15. ↑ Randall, J. E. & P. C. Heemstra. 1991. Revision of Indo-Pacific groupers (Perciformes: Serranidae: Epinephelinae), with descriptions of five new species. Indo-Pacific Fishes Núm. 20: 1-332, Pls. 1-41.(англ.)
  16. ↑ Linnaeus, C. 1758. Systema Naturae, Ed. X. (Systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Tomus I. Editio decima, reformata.) Holmiae. Systema Naturae, Ed. X. v. 1: i-ii + 1-824.(лат.)
  17. ↑ Ben-Tuvia, A. 1953. Mediterranean fishes of Israel. Bulletin of the Sea Fisheries Research Station Haifa Núm. 8: 1-40.(англ.)
  18. ↑ Bloch, M. E. & J. G. Schneider. 1801. M. E. Blochii, Systema Ichthyologiae iconibus cx illustratum. Post obitum auctoris opus inchoatum absolvit, correxit, interpolavit Jo. Gottlob Schneider, Saxo. Berolini. Sumtibus Auctoris Impressum et Bibliopolio Sanderiano Commissum. M. E. Blochii, Systema Ichthyologiae.: i-lx + 1-584, Pls. 1-110.(лат.)
  19. ↑ а б Günther, A. 1873. Andrew Garrett´s Fische der Südsee. (Band I) Heft I. Journal des Museum Godefroy, Band II, Heft III. L. Friederichsen & Co., Hamburg. Andrew Garrett's Fische der Südsee.: 1-24, Col. Pls. 1-20.(нім.)
  20. ↑ Lichtenstein, M. H. C. 1822. Die Werke von Marcgrave und Piso Über die Naturgeschichte Brasiliens, erläutert aus den wieder aufgefundenen Original-Abbildungen. Abhandlungen der Königlichen Akademie der Wissenschaften zu Berlin 1820–1821: 267–288.(нім.)
  21. ↑ Kner, R. 1864. Specielles Verzeichniss der während der Reise der kaiserlichen Fregatte «Novara» gesammelten Fische. Sitzungsberichte der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften. Mathematisch-Naturwissenschaften Classe v. 49: 481–486.(нім.)
  22. ↑ Bleeker, P. 1855. Derde bijdrage tot de kennis der ichthyologische fauna van Batjan. Natuurkundig Tijdschrift voor Nederlandsch Indië v. 9: 491–504.(нід.)
  23. ↑ а б Bloch, M. E. 1790. Naturgeschichte der ausländischen Fische. Berlín. Naturgeschichte der Ausländischen Fische. v. 4: i-xii + 1-128, Pls. 217–252.(нім.)
  24. ↑ Bloch, M. E. & J. G. Schneider. 1801. M. E. Blochii, Systema Ichthyologiae iconibus cx illustratum. Post obitum auctoris opus inchoatum absolvit, correxit, interpolavit Jo. Gottlob Schneider, Saxo. Berolini. Sumtibus Auctoris Impressum et Bibliopolio Sanderiano Commissum. M. E. Blochii, Systema Ichthyologiae: i-lx + 1-584, Pls. 1-110.(лат.)
  25. ↑ Lowe, R. T. 1834. Characters of a new genus Leirus, and of several new species of fishes from Madeira. Proceedings of the General Meetings for Scientific Business of the Zoological Society of London 1833 (pt 1): 142–144.(англ.)
  26. ↑ а б Schultz, L. P., E. S. Herald, E. A. Lachner, A. D. Welander & L. P. Woods. 1953. Fishes of the Marshall and Marianas islands. Vol. I. Families from Asymmetrontidae through Siganidae. Bulletin of the United States National Museum No. 202, v. 1: i-xxxii + 1-685, Pls. 1-74.(англ.)
  27. ↑ Bloch, M. E. 1793. Naturgeschichte der ausländischen Fische. Berlin. Naturgeschichte der Ausländischen Fische. v. 7: i-xiv + 1-144, Pls. 325–360.(нім.)
  28. ↑ а б в Cuvier, G. & A. Valenciennes. 1830. Historie naturelle des poissons. Tome Sixième. Livre sixième. Partie I. Des Sparoïdes; Partie II. Des Ménides. Historie naturelle des poissons. Tome Sixième. v. 6: i-xxiv + 6 pp. + 1-559, Pls. 141–169.(фр.)
  29. ↑ Peters, W. (C. H.). 1876. Übersicht der von Hrn. Prof. Dr. K. Möbius in Mauritius und bei den Seychellen gesammelten Fische. Monatsberichte der Akademie der Wissenschaft zu Berlín 1876: 435–447.(нім.)
  30. ↑ Bleeker, P. 1849. Bijdrage tot de kennis der Percoïden van den Malayo-Molukschen Archipel, met beschrijving van 22 nieuwe soorten. Verhandelingen van het Bataviaasch Genootschap van Kunsten en Wettenschappen v. 22: 1-64.(нід.)
  31. ↑ Day, F. 1875. The fishes of India; being a natural history of the fishes known to inhabit the seas and fresh waters of India, Burma, and Ceylon. Londres. The fishes of India; being a natural history of the fishes known to inhabit the seas and fresh waters of India, Burma, and Ceylon. Part 1: 1-168, Pls. 1-40.(англ.)
  32. ↑ Bloch, M. E. 1792. Naturgeschichte der ausländischen Fische. Berlín. Naturgeschichte der Ausländischen Fische. v. 6: i-xii + 1-126, Pls. 289–323.(нім.)
  33. ↑ Forsskål, P. 1775. Descriptiones animalium avium, amphibiorum, piscium, insectorum, vermium; quae in itinere orientali observavit… Post mortem auctoris edidit Carsten Niebuhr. Hauniae. Descriptiones animalium quae in itinere ad Maris Australis terras per annos 1772 1773 et 1774 suscepto, …: 1-20 + i-xxxiv + 1-164, map.(лат.)
  34. ↑ Morgans, J. F. C. 1959. Three confusing species of serranid fish, one described as new, from East Africa. Annals and Magazine of Natural History (Series 13) v. 1 (núm. 10) [1958]: 642–656, Pls. 17, 19.(англ.)
  35. ↑ Peters, W. (C. H.). 1866. Mittheilung über Fische (Protopterus, Auliscops, Labrax, Labracoglossa, Nematocentris, Serranus, Scorpis, Opisthognathus, Scombresox, Acharnes, Anguilla, Gymnomuraena, Chilorhinus, Ophichthys, Helmichthys). Monatsberichte der Akademie der Wissenschaft zu Berlin 1866: 509–526, 1 pl.(нім.)
  36. ↑ Animal Diversity Web [Архівовано 25 червня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
  37. ↑ BioLib [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  38. ↑ UNEP-WCMC Species Database [Архівовано 28 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  39. ↑ World Register of Marine Species [Архівовано 5 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  40. ↑ The Taxonomicon [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  41. ↑ Catalogue of Life[недоступне посилання] (англ.)
  42. ↑ FishBase [Архівовано 28 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  43. ↑ ITIS [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  44. ↑ NCBI [Архівовано 28 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Ресурси Інтернету

  • Epinephelus. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). Процитовано 6 Червень 2006. (англ.)
  • Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. (2006). Види роду Epinephelus на FishBase. Версія за Січень 2006 року.


Це незавершена стаття про Окунеподібних.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.