Гричер Григорій Зіновійович

Гричер Григорій Зіновійович
Фото Григорія Гричера 1933 року
Фото Григорія Гричера 1933 року
Фото Григорія Гричера 1933 року
Дата народження1883[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняПолтава, Російська імперія
Дата смерті1945[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіСРСР
Громадянство Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКиївське художнє училище Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіякінорежисер
IMDbID 0342674 Редагувати інформацію у Вікіданих

Гричер (Чериковер) Григорій Зіновійович (1883—1945) — радянський український кінорежисер, сценарист.

Біографія

Народився 1898 р. в м. Полтаві в родині будівника. Помер 30 листопада 1945 р.

Вчився у Полтавському комерційному та Київському художньому училищах, а з 1922 по 1923 рік — на Московських кінокурсах Б. Чайковського. У 1924—1925 рр. працював асистентом і співрежисером О. Грановського у кінокартині «Єврейське щастя» та ін.

Перебував у лавах Червоної Армії (1942—1944).

Фільмографія

1925 року перейшов на Одеську, а потім — на Київську кіностудію.

У 1944—1945 рр. працював на Ашхабадській кіностудії.

Автор сценаріїв: «Єврейське щастя» (у співавт. з О. Грановським, 1925) і «Чорне серце» (у співавт. з І. Биховським, 1925), поставлених на 1-й фабриці «Держкіно», «Північне сяйво» (у співавт. з Б. Чайковським, 1926, «Ленінградкіно»), «Кришталевий палац» (1928, у співавт. з Л. Муром). та ін.

Режисер-постановник фільмів:

Назва Рік Назва кіностудії Примітки
Підозрілий багаж 1926 ВУФКУ (Одеська кінофабрика) Фільм не зберігся
Мандрівні зорі 1926 ВУФКУ (Одеська кінофабрика) Фільм не зберігся
Сорочинський ярмарок[2][3][4][5][6][7] 1927 ВУФКУ (Одеська кінофабрика) Фільм не зберігся
Крізь сльози 1929 ВУФКУ (Одеська кінофабрика)
Село Веселе 1929 ВУФКУ (Одеська кінофабрика) Фільм не зберігся
Напередодні 1928 ВУФКУ (Одеська кінофабрика) Фільм не зберігся
Квартали передмістя 1930 Українфільм (Київська кінофабрика)
Кришталевий палац 1934 Українфільм (Київська кінофабрика)
Літа молодії 1942 Київська кіностудія, Ашхабадська кіностудія

Фільм «Крізь сльози» увійшов до рейтингу «100 найкращих фільмів в історії українського кіно».

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Сорочинський ярмарок [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Всесвіт. №10 за 1927 рік
  3. ↑ М. Лядов. Ніч у пеклі // (Кіно №4, 1927)
  4. ↑ Г. Федьківський. Гоголь на екрані // (Кіно №6, 1927)
  5. ↑ Закордоном про наші фільми. Німецька кіно-газета "Ліхт-Більд-Бюне" відзначає великий успіх фільмів ВУФКУ під час перегляду їх в Берліні, особливо "Сорочинський ярмарок" та "Тарас Трасило". З приводу цього "Берлінер Тагеблат" в своєму кіно-додатку повідомляє про несподіване для Европи відкриття нової фільмової країни - України" // Нове мистецтво. № 29 (70) (27 грудня 1927)
  6. ↑ "Сорочинський ярмарок" в Австрії: Австрійська газета “Арбайте Цайтунг” від 1-го липня ц.р. містить дуже хвальну рецензію на картину ВУФКУ “Сорочинський ярмарок”, що йде в Австрії під назвою “Ярмарок кохання”. За думкою газети “Ярмарок кохання” (?) є дуже хороший етнографічний фільм, але без тої сухої вчености, що ними звичайно грішать фільми цього ґатунку. Газета підкреслює майстерність режисерської й операторської роботи в цьому фільмові й зазначає, що такий влучний почин української кінематографії на австрійських екранах дає багато обіцянок на майбутнє [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Кіно № 9, 1928. С. 14
  7. ↑ Filme der Woche. Der erste Film der Wufku „Jahrmarkt der Liebe", den Regisseur Tscherikowski... // Arbeiter Zeitung від 1 липня 1927. S. 13 (нім.)

Література

  • Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссерьі советского художественного кино. М., 1963. — С.80—81;
  • Сценаристьі советского художественного кино. М., 1972. — С.105.

Посилання