Грицак Микола Андрійович (нар. 18 грудня 1908(19081218), с. Росішка, тепер Рахівського району Закарпатської області — †7 квітня 1979, у тому ж селі) — український мовознавець.

Закінчив в Ужгороді 1930 учительську семінарію, 1935 — учительський інститут, 1952 — університет.

Учителював на Закарпатті, працював викладачем, доцентом кафедри української мови в Ужгородському університеті (1963–1972).

Збирав і досліджував апелятивну та ономастичну лексику говірок Закарпаття («Назви гідрорельєфу і гідронімія: Назви джерел і стоячих вод», 1965; «Назви гідрорельєфу в говірці с. Ясіня Закарпатської області», 1971).

Розробив засади укладання регіонального словника повного типу («Принципи пояснення значення реєстрових слів у „Словнику українських говорів Закарпатської області“» (1971), підготував картотеку (близько 200 000 одиниць) та уклав частину словника українських говірок Закарпаття (літери А—К).

• П. Ю. Гриценко. Грицак Микола Андрійович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
• Дзендзелівський Й. Словникар з Росішки. «Тиса», 1993, № 1-2.

• 13 грудня 2013 року відкрито меморіальну дошку в селі Великий Бичків. [1] [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.] (укр.) — Переглянуто: 13 грудня 2013