Григоріопольська атомна електростанція (рум. Centrala Nucleară Grigoriopol) — планована атомна електростанція в Молдові. Передбачалося, що вона буде розташована біля села Бутор на лівому березі Дністра в сучасному Придністров'ї. Електростанція мала стати однією з найбільших у Європі.^[1] До шести запланованих блоків електростанції мали виробляти загальну потужність 6000 МВт.

Перші плани будівництва атомної електростанції в Молдавській РСР у Придністров'ї з'явилися ще в 1970-х роках. Остаточне рішення про будівництво електростанції було прийнято в 1980 році. Наприкінці 1980 року Іван Бодюл, перший секретар ЦК Компартії Молдови, оголосив про необхідність будівництва атомної електростанції в Молдові на конференції керівництва республіки.^[1] Його заява була несподіваною, адже він нібито ще в 1972 році був проти атомної енергії.^[1] До 1984 року вдалося розробити та узгодити всю технічну документацію на майбутню атомну електростанцію, яка мала встановлену валову потужність 6000 МВт на шести реакторах ВВЕР-1000/320. Це мала бути найбільша електростанція в Молдові й одна з найбільших в Європі. За часом завершення, ймовірно, друга, одразу після Запоріжжя. Чиста потужність електростанції становила б приблизно 5700 МВт після вирахування власних потреб.

Будівництво електростанції мало початися в 1986 році, а перший реактор мав бути введений в експлуатацію в 1991 році. Наступні блоки повинні були запускатися рік за роком до 1997 року.^[2][3] Закладення наріжного каменю (першого цементу) станції відбулася в 1984 році. Взяв участь союзний міністр енергетики та електрифікації СРСР, член-кореспондент АН УРСР Петро Непорожній. Вартість проєкту повинна була скласти 6 мільярдів рублів.^[2][3]

Плани будівництва станції вперше були припинені в 1986 році після аварії на Чорнобильській АЕС. Потім проєкт був остаточно скасований після землетрусу 1988 року у Вірменії, який вразив АЕС Мецамор.^[3]

• Ядерна енергетика Молдови