Гран-прі Далласа (англ. Dallas Grand Prix) — етап Чемпіонату світу Формули-1 у 1984 році. У 1985 році гонку було скасовано через фінансові труднощі та проблеми з безпекою. Гран-прі Далласа став етапом американської серії Trans-Am у 1988 році.
Спочатку гонка проходила на трасі Фейр-Парк, а потім у 1989 році переїхала до сусіднього міста Еддісон. У 1993 році гонку перемістили на тимчасову вуличну трасу навколо арени Reunion, на той час домівки для багатьох спортивних команд Далласа.
Історія
Формула-1
Гран-прі Далласа було ідеєю місцевих бізнесменів Ларрі Вордропа та Дона Вокера, які хотіли надати своєму місту більшого міжнародного статусу. Ідея полягала в тому, щоб прокласти трасу для перегонів в Фейр-Парку за межами міста.[1]
Гоночний вікенд проходив у липні 1984 року, в жахливу спеку, яка досягала понад 40 °C. Постачальник шин Goodyear зафіксував рекордну температуру траси — 66 °C.[2] Спека та навантаження від швидких болідів Формули-1 спричинили руйнування асфальтного покриття на трасі.[3] Найджел Менселл та його напарник по команді Еліо де Анджеліс зайняли перший ряд стартової решітки, кваліфікувавшись першим і другим відповідно.[4] Це сталося вперше після Гран-прі Нідерландів 1978 року, коли обидва боліди Lotus займали перші дві позиції на старті.[5] Гонка, яка мала тривати 68 кіл, була перервана через обмеження в дві години, передбачені регламентом, коли лідер, Кеке Росберг, перетнув фініш на 67-му колі, подолавши 261,367 км за 2 год 1 хв, із середньою швидкістю 129,201 км/год.[2] Найджел Менселл знепритомнів, намагаючись доштовхати до фінішу свій зламаний Lotus-Renault, але був класифікований шостим.[2] Лише вісім пілотів із двадцяти п'яти завершили гонку, чотирнадцять пілотів зійшли через зіткнення з бар'єрами.[2] Тріумф Росберга приніс першу перемогу для двигунів Honda після повернення в Формулу-1.[3]
Гнітюча спека була однією із причин того, що гонка 1984 року стала першим і єдиним Гран-прі Далласа, що увійшов до календаря Формули-1. Наступного року гонка в Далласі була замінена на Гран-прі Австралії. Формула-1 повернулася до штату Техас в 2012 році, для проведення Гран-прі США на новоствореній Трасі Америк.[6]
Trans-Am
У 1988 році Гран-прі Далласа знову з’явилося в гоночному календарі, але не Формули-1, а американського чемпіонату спорткарів Trans-Am. Гонка була проведена знову в Фейр-Парку на модифікованій і скороченій трасі, що раніше використовувалася Формулою-1.[7] У 1989 році гонку було перенесено на трасу, що розташовувалась на злітно-посадкових смугах аеропорту Еддісон, у північному передмісті Далласа.[8]
У 1993 році гонку знову перенесли на трасу, розташовану на стоянці арени Reunion.[9] В 1996 році було проведено останній Гран-прі Далласа, а перемогу в ньому здобув канадець Рон Фелловс.[10]
Переможці Гран-прі Далласа
Рожевим фоном вказані перегони, які не входили до Чемпіонату Світу Формули-1.
Примітки
Посилання
.svg){kind=small}
