Гончаров Микола Іванович
біл. Ганчароў Мікалай Іванавіч
Народився	8 травня 1934(1934-05-08)[1]  Запілля[d], Суразький район[d], Білоруська РСР, СРСР
Помер	25 листопада 1991(1991-11-25)[1] (57 років)  Мінськ, Білорусь[1]
Поховання	Східне кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	художник, письменник, поет, журналіст
Alma mater	Московський поліграфічний інститут (1959)[1]
Заклад	Радіо Білорусь, Перший національний канал Білоруського радіо, Інститут мистецтвознавства, етнографії і фольклору імені Кіндрата Кропиви НАН Білорусіd і Q97979397?
Мова творів	білоруська
Членство	СХ СРСР[1] і СЖ СРСР[1]
Нагороди

Микола Гончаров (біл. Мікола Ганчароў; нар. 8 травня 1934, с. Запілля, Білоруська РСР — 25 листопада 1991, Мінськ) — білоруський письменник, графік, мистецтвознавець.

Народився в селянській родині. У 1954 році закінчив Вітебське художньо-графічне училище, у 1959 році — Московський поліграфічний інститут. У 1961—62 роках працював у дитячій редакції Білоруського радіо, у 1962—63 роках — молодшим науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, етнографії та фолькльору АН Білоруської РСР, з 1963 року — головним художником Держкомвидаву БРСР.

Поетичний дебют відбувся у 1955 році. Автор книг з переважно дитячими віршами, які перекладені на вірменську, молдавську, таджицьку, узбецьку, українську та естонську мови. Від 1971 року — член Спілки художників СРСР та Спілки журналістів СРСР. Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної ради Білоруської РСР, дипломом Ф. Скорини (1978), лавреат Всесоюзного конкурсу «Мистецтво книги» (1979, 1981). Проживав у Мінську^[2].

• Гончаров Микола Іванович // Білоруські письменники: бібліографічний словник: у 6 т. / ред.: І. Е. Богданович [та інш.]. — Мн., 1993. — Т. 2. — С. 110—112.