Леоні́д Іва́нович Голоцван ( 20 квітня 1934(19340420), Харків — 24 квітня 2019[1], Апостолес) — український поет, перекладач, активний популяризатор української культури в Аргентині. Член Національної спілки письменників України (з 1992), Асоціації письменників Аргентини (1991), член «Просвіти» та Фундації імені Тараса Шевченка в Аргентині, голова Товариства високошкільників Аргентини, діяч української діаспори Аргентини.
У літературі з 1950-х років. Живе і працює в Аргентині. Друкувався в журналі «Пороги» (Буенос-Айрес), альманасі «Поезія-89» (Київ), в аргентинській пресі.
Уперше в Україні видав іспанською мовою збірку поезій Т. Шевченка «Кобзар» («Всесвіт», 2003), автор «Антології української поезії», підручника з граматики української мови, збірки «Україна — пам'ять тисячолітнього народу», перекладів вибраних творів І. Франка, П. Тичини, В. Стуса та інших[2].
Родина
Походить з Харкова. До Аргентини потрапив підлітком після Другої світової війни.
Родина Голоцванів тоді складалася з батька, матері, малого та бабусі, яка мала прізвище Рябокоровко.
Життєпис
Ранні роки
Народився 20 квітня 1934 р. у Харкові в родині фізика. У роки Другої світової війни потрапив із родиною спочатку до Генуї, пізніше до Аргентини. Закінчив Кордовський національний університет, де одержав фах інженера цивільного будівництва. Будував мости. Почав друкуватися з 20-х років у емігрантських виданнях, з 1989 р. — в Україні. Перекладає твори Тараса Шевченка, часто виступає з лекціями про Великого Кобзаря в університетах Аргентини. З 1965 р. бере активну участь в українському товаристві «Сокіл».
Кар'єра інженера
Все своє життя Леонід Голоцван будував мости. Чотири з них у Патагонії на Ріо-Колорадо — одній з найбільших рік Аргентини. Працював викладачем Національного університету Комауе[en]. Член Спілки українських інженерів в Аргентині.[3]
Літературна творчість
Перекладає твори Тараса Шевченка іспанською мовою, зокрема переклав тридцять поем, серед яких «Кавказ», «І мертвим, і живим», «Причинна», «Чигирин», «Перебендя», «До Основ'яненка» й інші.
Творить українською з п'ятнадцяти років. Друкувався в різних емігрантських виданнях, у тому числі в журналі «Пороги», будучи двадцятилітнім. Згодом додав до свого активу іспанську.
В Україні його вірші вперше з'явилися в альманасі «Поезія» 1989 року.
Переклав 54 українських авторів. До антології «Україна в поезії» ввійшли твори поетів ХІ-ХІІ століть, як-то «Хвалебна пісня Борису та Глібу» невідомого автора та «Хвалебна пісня князеві Володимиру Великому» Іларіона (1054 рік), «Плач Ярославни» зі «Слова о полку Ігоревім», фрагменти з козацької думи «Сокіл та соколятко» й «Роксоланії» Себастьяна Кленовича, а також «Де лібертате» Григорія Сковороди.
Виступає з лекціями про Шевченка в місцевих університетах, зокрема у Буенос-Айреському університеті.
Бібліографія
- Переклади з української на іспанську
- «Ucrania en la Poesia» (1991) — антології української поезії
- Тарас Шевченко. Кобзар: Літературно-художнє видання / Вибрані поезії українською та іспанською мовами. Упорядкував та переклав іспанською Леонід Голоцван. Київ, Видавничий дім «Всесвіт». 2003. Наклад 2000. 238 сторінок. ISBN 996-95968-5-8
- Власні твори
- Голоцван Л. Вірші // Слово і час. — 1992. — Ч. 12. — С. 60-61.
Примітки
Подальша література
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Посилання
