Гнойовик звичайний, також лайня́р[1] (Geotrupes stercorarius) — вид жуків-гнойовиків родини Geotrupidae, поширений у помірній зоні Палеарктики.
Опис
Тіло кремезне, відносно велике, 1,6-2,7 см у довжину. Спинна поверхня чорна або чорнувато-синя, по краю передньоспинки та надкрил з синьою чи зеленуватою облямовкою. Нижня поверхня металево-фіолетова чи синя, вкрита чорними волосками. Надкрила з 7 пунктирними борозенками між шовом та плечовим горбком.
Булава антен проста, пластинчаста, матова.
На задніх гомілках 3 поперечні ребра з зовнішнього боку.
Генетика
Диплоїдний набір хромосом 2n=22. У гнойовика звичайного відсутня послідовність TTAGG, характерна для теломер багатьох комах.[2]
Спосіб життя
Самиця риє глибоку нірку під купою посліду копитних ссавців, куди відкладає яйце.
Літають ввечері. Перед зльотом у повітря, жуки піднімають температуру власного тіла (яке важить близько 1 граму) за допомогою скорочень крилових м'язів, які не призводять до руху крил. Скоротливий термогенез допомагає жукам розігрітися для польоту в прохолодний час доби.[3]
Гнойовиків звичайних поїдають кажани, борсуки, дикі свині[4] тощо. На нижній поверхні жуків часто знаходяться німфи більше 20 видів кліщів, переважно з ряду Mesostigmata.
Ареал
Поширений у помірній зоні Євразії. На північ до Фінляндії.
В Україні зустрічається у більшості областей, окрім південних степових: не знайдений в Херсонській, Миколаївській, Запорізькій областях, у Криму[5].
↑Heinrich, B. (2007). THE ORIGIN OF INSECT THERMOREGULATORY STUDIES. Journal of Experimental Biology. 210 (2): 177—179. doi:10.1242/jeb.000679. ISSN0022-0949.(англ.)
↑Schley, Laurent; Roper, Timothy J. (2003). Diet of wild boar Sus scrofa in Western Europe, with particular reference to consumption of agricultural crops. Mammal Review. 33 (1): 43—56. doi:10.1046/j.1365-2907.2003.00010.x. ISSN0305-1838.(англ.)
Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 298.(рос.)