У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Гнатишин .
Меморіальна дошка Андрієві Гнатишину біля церкви Святої Великомучениці Варвари у Відні Андрі́й Гнати́шин (26 грудня 1906 , село Чижиків , нині Львівської області — 3 вересня 1995 , Відень ) — український композитор (автор та аранжувальник понад 200 музичних творів), диригент , музично-громадський діяч, керівник хору української католицької церкви св. Варвари у Відні, педагог . Професор (від 1963).
В історії музичної культури українських емігрантів Західної Європи помітне місце посідає постать Андрія Гнатишина, одного з найяскравіших представників української діаспори у Відні.[ 1]
Навчався у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка у Львові (класи Станіслава Людкевича , Галини Левицької , Бориса Кудрика ). Закінчив у 1934 р. Нову Віденську консерваторію .
У Відні разом з композитором Богданом Веселовським опрацьовує ноти українських народних пісень у видавництві Бориса Тищенка .
З 1931 до 1995 року (з перервами) — керівник хору української церкви святої Варвари у Відні .
Опера «Олена» (1982) — за однойменним оповіданням Шашкевича.
Опера «Бабусина пригода» (1988) — за казкою Олександра Олеся.
«Українська сюїта» для симфонічного оркестру (1936).
15 літургій, інші церковні твори, кантати, хори (на слова Тараса Шевченка , Івана Франка , Олександра Олеся ).
Обробка народних пісень.
Твори для фортепіано, скрипки, віолончелі.
Українська пісня «Жита», музика — Андрій Гнатишин, слова-Олександр Олесь
