Глотгер був молодшим сином Ерконберта та Сексбурги, дочки короля Східної АнгліїАнна. У нього було дві сестри: Ерменґільда та Ерконґота (Еркенґота)[3] та старший брат Егберт[4]. Ерменґільда вийшла заміж за Вульфгера, короля Мерсі, а Ерконґота виїхала до Франції та стала там черницею[5]. Глотгер став королем Кента після смерті свого брата Еґберта, так як сини останнього були ще малі. Проте Глотгера змусили взяти в співправителі Едріка, старшого сина Еґберта.
Вступив у конфлікт з королівством Мерсія. У 676 році король МерсіїЕтельред I напав на королівство Кент, спустошуючи країну, руйнуючи церкви та монастирі. Було взято й зруйновано Рочестер, місце перебування єпископа західного Кенту[6]. Однак Глотгер пережив цю навалу та продовжував правити далі.
Глотгер хотів передати трон своєму синові Річарду. Такий вчинок змусив його племінника Едріка, сина Егберта I, таємно просити допомоги у короля Суссексу Етельвала, який за нього заступився та дав йому військо.
Едрік вступив у Кент. 6 лютого685 року у битві переміг військо Глотгера. Едріка було короновано, а Глотгер від отриманих ран помер. Глотгер був похований у Абатстві Святого Августина[4]. Син Глотгера Річард утік до Німеччини, а помер у Тоскані.
↑Simon Keynes: Kings of Kent. In: Lapidge et al (Hrsg.): The Blackwell Encyclopaedia of Anglo-Saxon England, Wiley-Blackwell, 2001, ISBN 978-0-6312-2492-1, S. 501—502.