Гирьовий спорт

Ривок гирі

Гирьовий спорт — циклічний силовий вид спорту, який ґрунтується на підніманнях гир (гирі) максимальну кількість разів за визначений проміжок часу згідно з правилами змагань у двох змагальних вправах (двоборство: поштовх, ривок) або в одній (поштовх довгим циклом).

Історія

Після всенародної популярності, яку вправи з ваговими гирями отримали наприкінці XIX і на початку XX ст., на довгий час гирі перетворились на різновид циркового мистецтва і стали допоміжними засобами розвитку фізичних якостей в інших видах спорту, залишаючись при тому атрибутом народних гулянь і розваг.

Новітня історія гирьового спорту в Україні починається в 1960-х роках. Змагання з гирями швидко розповсюджуються в сільській місцевості, на заводах, в армії і флоті та серед студентської молоді. 1970 в Україні затверджуються перші правила змагань, до яких увійшли три вправи (триборство) — жим гирі кожною рукою, поштовх двох гир від грудей і ривок одною рукою. Залежно від рангу, змагання проводяться з гирями 16, 24 і 32 кг. Враховуючи зростаючу популярність і доступність змагань з гирями, в Україні 1974 вперше введено почесне спортивне звання «Майстер спорту з гирьового спорту».

Значним поштовхом у подальшому розвитку гирьового спорту в Україні було прийняття 1985 року Єдиних всесоюзних правил змагань, проведення першого чемпіонату СРСР і введення почесного спортивного звання «Майстер спорту СРСР». Перший всесоюзний чемпіонат проводився 23 — 24 листопада 1985 в місті Липецьку (Росія).

Після розпаду Радянського Союзу у 1992 була створена Міжнародна федерація гирьового спорту (МФГС) і Федерація гирьового спорту України (ФГСУ).

З 1988 в Україні розвивається новий напрям гирьового спорту — композиційне жонглювання, започаткований групою силового жонглювання «Козацькі витівки», створеною на базі Національного медичного університету їм. О. О. Богомольця. Своїми виступами, побудованими у стилі українських народних танців, група сприяє популяризації гирьового спорту серед населення України, а також у країнах ближнього і дальнього зарубіжжя, та відродженню культурної спадщини України.

Найвидатнішими досягненнями наших гирьовиків можна вважати результат Федора Усенка з м. Суми у поштовху двох двопудових гир — 149 разів у ваговій категорії до 80 кг, показаний у 1989 році та не перевершений до сьогодні, рекорд у ривку Юрія Петренка з міста Черкаси — по 110 підйомів кожною рукою (1998); а також досягнення тринадцятиразового чемпіона світу Романа Михальчука з міста Луганська, який першим серед гирьовиків України удостоєний високого спортивного звання «Заслужений майстер спорту України».

Нормативи

Примітка: нормативи взяті з неофіційного сайту.

Чоловіки. Класичне двоборство.
В/к Вага гирі 32 кг Вага гирі 24 кг Вага гирі 16 кг
МСМК МС КМС I II III Ію ІІю IIIю
В/к 48 кг 100 65 40
В/к 53 кг 110 75 45
В/к 58 кг 80 60 40 120 85 50
В/к 63 кг 145 95 60 90 70 50 130 95 55
В/к 68 кг 165 110 70 100 80 55 140 100 60
В/к 73 кг 180 125 82 110 85 60 150 110 65
В/к +73 кг 115 90 65 160 115 70
В/к 78 кг 195 135 92 120 95 70
В/к 85 кг 205 145 105 130 100 75
В/к +85 кг 135 105 80
В/к 95 кг 215 155 110 140 110 85
В/к 105 кг 220 160 115 150 120 90
В/к +105 кг 222 165 120 155 130 100


Чоловіки. Поштовх довгим циклом.
В/к Вага гирі 32 кг Вага гирі 24 кг Вага гирі 16 кг
МСМК МС КМС I II III Ію ІІю IIIю
В/к 48 кг 30 25 20
В/к 53 кг 38 32 26
В/к 58 кг 45 35 25 45 38 30
В/к 63 кг 48 37 28 50 39 29 51 41 32
В/к 68 кг 57 44 35 55 44 33 56 46 36
В/к 73 кг 64 49 41 60 48 36 61 51 41
В/к +73 кг 62 50 38 64 54 44
В/к 78 кг 69 53 45 64 52 40
В/к 85 кг 75 57 48 69 56 44
В/к +85 кг 73 59 46
В/к 95 кг 80 60 52 76 62 48
В/к 105 кг 82 62 55 80 65 50
В/к +105 кг 85 64 57 85 70 55


Жінки. Ривок.
В/к Вага гирі 24 кг Вага гирі 16 кг
МСМК МС КМС I II III
В/к 53 кг 80 60 40
В/к 58 кг 120 100 55 90 70 50
В/к 63 кг 130 110 63 100 80 60
В/к 63+ кг 105 85 65
В/к 68 кг 140 120 69 110 90 70
В/к 68+ кг 150 130 73 120 100 80

Література

  • Гирьовий спорт у системі фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів : навчально-методичний посібник / С. П. Зубков, С. В. Романчук. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2012. – 162 с.
  • Щербина Ю. В. Сторінки новітньої історії гирьового спорту в Україні.
  • Воротынцев А. И. Гири. Спорт сильных и здоровых. М.: Советский спорт, 2002, — 272 с: ил.

Посилання