Генріх ШварцУ Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Шварц.
Генріх Шварц (нім. Heinrich Schwarz; 14 червня 1906, Мюнхен — 20 березня 1947, Баден-Баден) — гауптштурмфюрер СС, співробітник концтаборів Маутгаузен, Аушвіц і Нацвайлер-Штрутгоф. БіографіяНародився сім'ї католиків. До початку Другої світової війни працював в книжковому видавництві. Шварц приєднався до НСДАП 1 грудня 1931 року (квиток № 786 871), а за день до цього був прийнятий до лав СС (квиток № 19 691). 20 квітня 1937 був підвищений у званні до унтерштурмфюрера. 10 жовтня 1940 був переведений в IV відділ концентраційного табору Маутгаузен, де служив до 30 вересня 1941 року. У той же день Шварц був переведений в промисловий комплекс концентраційного табору Аушвіц в Польщі, де займав різні посади поки в листопаді 1943 роки не був призначений комендантом трудового табору Аушвіц III Мановіц.[2][3] 26 грудня 1943 року Шварц віддав наказ про публічне повішення 26 ув'язнених. Вони були доставлені в його відомство з бункера «Блок-11» в Аушвіці I. Ці в'язні під час виконання підземних робіт прорили тунель для втечі на свободу і були схоплені на гарячому. Шварц віддав наказ про їх повішення публічно, перед строєм інших ув'язнених і розпорядився не прибирати тіла померлих протягом 24 годин. 17 січня 1945 року, коли стало зрозуміло, що насуваються сили радянської армії з дня на день звільнять концтабір, Шварц, як і багато інших нацисти, покинув його і перебрався в Нацвайлер-Штрутгоф, командиром якого залишався до квітня 1945 року. Був захоплений озброєними силами союзників і постав перед військовим судом в Раштаті за звинуваченням у злочинах проти людяності. За вироком суду був розстріляний в лісі поблизу Баден-Бадена 20 березня 1947 року.[2][3] Нагороди[4]
Примітки
Джерела
Information related to Генріх Шварц |