Генеральний хоружний — член генеральної старшини, вища посадова особа гетьманської адміністрації в Україні у 17-18 століттях. Офіційним обов'язком генерального хорунжого була охорона головної хоругви козацького війська. Генеральний хоружний відав здебільшого військовими справами і в певній мірі був ад'ютантом гетьмана: виконував важливі військові та дипломатичні доручення гетьмана, призначався наказним гетьманом.

Дані подані згідно з дослідженням Володимира Кривошеї^[1]:

1762.3.8.—1767—?		Данило Апостол	гетьманування Кирила Розумовського.

В період Гетьманату 1918 року — військове звання особи вищого командного складу у Збройних Силах Української Держави. Разом з генеральним бунчужним і генеральним обозним становили генеральну старши́ну.

• (укр.) Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, 2008. — 452 с. ISBN 978966024850
• Кривошея В. В. Українська козацька старшина: абетка генеральної старшини (1648—1783 рр.) // Гілея (науковий вісник). — № 21. — 2009.
• Струкевич О. К. Генеральний хорунжий [Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 80. — ISBN 966-00-0405-2.