Гельмут Піх

Гельмут Піх
нім. Helmuth Pich
Народився26 червня 1914(1914-06-26)[1]
Бабенець, Ґміна Корше, Кентшинський повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща[1]
Помер18 березня 1997(1997-03-18) (82 роки)
Діяльністьофіцер ВМФ Німеччини, підводник, солдат
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна[1]
Військове званняKapitänleutnant[d][1]
Нагороди
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Авіаційна планка розвідника
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Гельмут Піх (нім. Helmuth Pich; 26 червня 1914, Бабцінс18 березня 1997) — німецький льотчик і офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне.

Біографія

8 квітня 1934 року вступив на флот. З вересня 1939 по вересень 1941 року — командир 2-ї ескадрильї 126-ї морської розвідувальної групи. В жовтні 1941 року перейшов у підводний флот. В березні-червні 1942 року — вахтовий офіцер підводного човна U-103, на якому взяв участь в 69-денному поході, під час якого були потоплені 9 кораблів загальною водотоннажністю 42 000 тонн. З 10 вересня 1942 року — командир U-168, на якому здійснив 4 походи (разом 252 дні в морі). 6 жовтня 1944 року у Яванському морі північно-західніше Сурабая (06°20′ пд. ш. 111°28′ сх. д.) торпедою голландського підводного човна «Цваардвіш». 23 члени екіпажу загинули, 27 (включаючи Піха) були врятовані і взяті в полон. В березні 1947 року Піх був звільнений з полону.

Всього за час бойових дій потопив 3 кораблі загальною водотоннажністю 8008 тонн і пошкодив 1 корабель водотоннажністю 9804 тонни.

Дата Назва корабля Тип Тоннаж Вантаж Екіпаж Загинули Країна
2 жовтня 1943 Haiching Торговий пароплав 2,183 70 12 Британська імперія
14 лютого 1944 HMS Salviking Рятувальне судно 1,440 55 27
15 лютого 1944 Epaminondas C. Embiricos Торговий пароплав 4,385 Баласт 42 4 Королівство Греція
21 лютого 1944 Fenris (пошкоджений) Тепловий танкер 9,804 43 0 Норвегія

Звання

Нагороди

Посилання

Примітки

  1. а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 179. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1