Гельге Маркус Інгстад |
---|
|
Народився | 30 грудня 1899(1899-12-30)[1][2][…] Мерокерd, Нур-Тренделаг, Норвегія |
---|
Помер | 29 березня 2001(2001-03-29)[1][2][…] (101 рік) Осло, Норвегія |
---|
Країна | Норвегія[4] |
---|
Діяльність | мандрівник-дослідник, археолог, правник, письменник, адвокат, шахіст, world traveler, етнолог |
---|
Alma mater | Бергенська кафедральна школаd |
---|
Знання мов | норвезька[5][6] |
---|
Заклад | Університет Осло і Меморіальний університет Ньюфаулендаd |
---|
Членство | Норвезька академія наук |
---|
Посада | губернатор Землі Еріка Рудогоd і Governor of Svalbardd |
---|
Брати, сестри | Гунвор Інгстад Треттебергd і Коре Інгстадd |
---|
У шлюбі з | Анне Стіне Інгстадd[2] |
---|
Діти | Бенедикта Інгстадd |
---|
Нагороди | |
---|
|
Гельґе Маркус Інґстад (норв. Helge Marcus Ingstad; 30 грудня 1899, Мерокер — 2001) — норвезький мандрівник, археолог і письменник. Відомий відкриттям в 1960-х роках поселення вікінгів у Л'Анс-о-Медовз, у Ньюфаундленді, датованого XI століттям, що доводило відвідування європейцями Америки за чотири століття до Христофора Колумба.
Біографія
Народився 30 грудня 1899 року в Мерокері, місті на західному побережжі Нур-Тренделага. Він був сином фабриканта Улафа Інгстада і його дружини Ольги Маріє Квам (Olga Marie Qvam). У 1915 році сім'я переїхала до Бергена.
У 1918 — 1922 роках Гельге Інгстад навчався в місті Левангер на адвоката, але в 1926 році несподівано перервав успішну юридичну практику, продав контору в Левангері і вирушив до Канади. Протягом чотирьох років він мандрував в басейні річки Маккензі, на північний захід від Великого Невільничого озера, полюючи на хутрового звіра, вивчаючи субарктичну природу і етнографію місцевих племен. На основі цієї експедиції у 1931 році Інгстад написав книгу «Життя мисливця за хутровим звіром серед індіанців Північної Канади». Крім того, згодом на канадському матеріалі Інгстад написав свій єдиний роман «Клондайк Білл»[7].
11 липня 1931 року вийшов указ короля Хокона VII про встановлення норвезького суверенітету над . 12 липня 1932 року 33-річного Інгстада призначено губернатором і верховним суддею Землі Еріка Рудого, норвезької колонії в Гренландії.
У 1933 — 1935 роках Інгстад обіймав посаду губернатора Шпіцбергена (Свальбарда). В цей період він написав книгу «Øst for den store bre» про своє губернаторство в Гренландії.
Після звільнення з посади він здійснив мандрівку до Мексики.
У 1941 році Інгстад одружився з Анне Стіне Муе, з якою кілька років був знайомий за листуванням. У 1943 році у них народилася дочка Бенедикта.
У 1949—1950 роках Інгстад очолював етнографічну Північноаляскінську експедицію, що мала на меті вивчення ескімоського племені нунаміут (Nunamiut).
У 1960 році Гельге виявив на північній частині Ньюфаундленду, недалеко від села Л'Анс-о-Медовз, залишки поселення, яке потім було індетифіковано як норманське. Результати своїх ньюфаундлендських досліджень Інгстад виклав в книзі «Vesterveg til Vinland» (1965).
У 1986 році нагороджений премією Норвезької ради культури.
Вшанування
19 квітня 2006 року на честь Гельге Інгстада була названа гора на Алясці.
У 2007 році спущений на воду, а в 2009 році став до ладу норвезький фрегат «Гельге Інгстад» (KNM Helge Ingstad[8]).
Примітки
Посилання
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Генеалогія та некрополістика | |
---|
Література та бібліографія | |
---|
Тематичні сайти | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|