Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.

Хатванська культура — археологічна культура пізньої бронзової доби у Центральній Європі.

Названа за селом Гатван у медьє Гевеш, де розкопки проводилися в 1930-х роках.

Хатванська культура датується часом А2 бронзової доби за Павлом Рейнецьким, тобто 1950—1700 роками до Р. Х.

Хатванська культура була поширена:

• на півдні західної та середньої Словаччини від нижнього Понітря (водосточища річки Нітра) до Кошицької улоговини,
• у північній й східній Угорщині від коліна Дунаю до горішньої Тиси.

Багато поселень культури зосереджено у Буковичих горах (угорською Бюкк) на півночі Угорщини.

В рамках культури виділяють декілька груп — група з південної Словаччини називається Токодською групою.

Культура є продовженням розвитку північого краю Вучедільської культури. На території Угорщини слідує після Нагиревської культури.

Пізня фаза Хатванської культури сучасна Отоманській культурі.

У формуванні культури присутні сильні впливи ямної культури охрових могил (ямна культура) України та подальшими впливами балканських культур ранньої бронзи.

Кінцем Хатванської культури стала експансія народу Отоманьської культури.

У Хатванській культурі панували вельми досконала гаряча кремація. Хатванська культура першою прийняла загально поширену гарячу кремацію серед культур пізньої бронзи. Залишки спалення вкладалися до попельниці (урни), до якої вкладали ще 3-4 менших розміру контейнери. Інвентар поховань подібний до інвентаря культури дзвоноподібних келихів.

Поселення зосереджені переважно у Буковичних горах та на Матрі.

Вони переважно звенені на підвищених місцях та фортифіковані.

Є також поселення на відкритих місцях. Просторі надземні будівлі з площею до 200 м².

Населення займалося рослинниством та тримало худобу.

Кераміка була вельми різноманітна — кружки типу Токод, великі попільниці (урни), висячі контейнери, амфори, горщики та чашки, келихи, миски у формі шведських шоломів, дуршляки та інше. Кераміку прикрашали оттисками тканини, соломи, гребіців та безлічі інших методів дії на поверхню кераміки.

• Podborský, Vladimír, Dějiny pravěku a rané doby dějinné, Brno 2006. ISBN 80-210-4153-6
• hatvanská kultúra. In: NOVOTNÝ, Bohuslav, et al. Encyklopédia archeológie. 1. vyd. Bratislava: Obzor, 1986. 1032 s. S. 308.
• Archeologia pierwotna i wczesnośredniowieczna, część III Epoka brązu i wczesna epoka żelaza w Europie, Marek Gedl, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków 1985
• U progu nowej epoki. Gospodarka i społeczeństwo wczesnego okresu epoki brązu w Europie Środkowej, Sławomir Kadrow, Instytut Archeologii i Etnologii Polskiej Akademii Nauk, Kraków 2001

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.