Найчастіше спостерігають гангрену пальців, жовчного міхура, частини кишечника тощо. Найчастіше виникає у тому випадку, коли імунітет ослаблений і організм не може захищатися від хвороботворних бактерій, зокрема стрептококів та стафілококів. Особливу небезпечність несе гангрена при цукровому діабеті через ослаблений імунітет, участь у цьому переважно анаеробнихпатогенних бактерій.
Причини виникнення гангрен
Гангрену спричинює гіпоксіятканин, яка є наслідком гострого порушення кровообігу і нервової регуляції.
Залежно від перебігу, тобто типу некрозу, розрізняють гангрену суху, вологу. Окремо вирізняють газову.
Суха гангрена — розвивається при швидкому припиненні припливу крові до тканин; ділянки ущільнюються і набувають темно-бурого або чорного кольору, тобто муміфікується.
Суха гангрена може перейти у вологу, і навпаки.
Волога гангрена частіше розвивається при неможливості висихання — головним чином, у внутрішніх органах, і супроводжується гнильним розпадом змертвілих тканин. Дуже часто при вологій гангрені виникає вторинне інфікування змертвілих тканин патологічними збудниками, в зв'язку із повною відсутністю місцевого імунітету.
Газова гангрена — є гострою анаеробноюінфекцією. Важливим є те, що це в першу чергу інфекційне захворювання, тому перебіг, прояви, перша медична допомога, лікування та догляд кардинально відрізняються від таких при вологій чи сухій гангренах.
За етіологією гангрени можуть бути інфекційні (найчастіше), також травматичні, алергічні, токсичні та комбіновані (часто).
Лікування
Лікування гангрен — усунення основних захворювань, що спричинили розвиток даного розладу.
Також, вологу гангрену намагаються «перевести» у суху. З цією метою використовують комплексне консервативне лікування, котре обов'язково включає антибіотики, місцеве застосування мазей та присипок, препарати, що покращують кровопостачання та впливають на реологічні властивості крові, тощо.
Проте, у багатьох випадках лікування консервативними засобами гангрен є малоефективним. Крайнім, і доволі частим, заходом при лікуванні є хірургічне втручання — ампутація змертвілих органів або тканин.
