Гальченко Микола Петрович

Гальченко Микола Петрович
Народження19 грудня 1920(1920-12-19) Редагувати інформацію у Вікіданих
Хотінь, Сумський повіт, Харківська губернія, Українська СРР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть9 грудня 1943(1943-12-09) (22 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВасильків Редагувати інформацію у Вікіданих
Званнямолодший сержант Редагувати інформацію у Вікіданих
Війни / битвинімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гальченко.

Микола Петрович Гальченко (1920—1943) — молодший сержант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1944).

Життєпис

Микола Гальченко народився 19 грудня 1920 року в селі Писарівка (нині — в межі селища Хотінь Сумського району Сумської області України) в селянській родині. Закінчив п'ять класів школи, після чого працював у колгоспі. Пізніше переїхав до Москви, де здобув фах монтажника, працював на будівництві житлових будівель і промислових підприємств. Напередодні війни повернувся в рідне село. На початку Німецько-радянської війни Гальченко опинився в окупації, воював у партизанському загоні. У вересні 1943 року він був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. З того ж року — на фронтах Німецько-радянської війни. До осені 1943 року молодший сержант Микола Гальченко командував кулеметним розрахунком 615-го стрілецького полку 167-ї стрілецької дивізії 38-ї армії 1-го Українського фронту. Відзначився в боях за визволення Києва[1].

Під час боїв за Київ Гальченко особисто подавив кілька ворожих вогневих точок, що сприяло успіху атакуючих дій радянських підрозділів. 9 грудня 1943 року він помер від отриманих в бою поранень. Похований у місті Василькові Київської області України.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм" молодший сержант Микола Гальченко посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу[2]. Також був нагороджений орденом Леніна і медаллю.

Примітки

  1. ↑ Гальченко Микола Петрович (рос.). // Сайт «Герои страны».
  2. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года [Архівовано 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1

Література

  • Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник / Пред. ред. колегії І. Н. Шкадов. — М: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаєв — Любичев/. — 911 с. — 100 000 екз. — ISBN отс., Реєстр. № у РКП 87-95382.
  • У подорож по Сумщині. — Харків, 1979.
  • Гриченко І. Т., Головін М. М. Подвиг. — Харків: Прапор.
СРСР Це незавершена стаття про особу Радянського Союзу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.